Так багато болю і трагедій. Скільки історій.
Але чомусь, коли я думаю про тих, хто втратив через війну дім, я згадую, як під чиїмось постом у коментарях ми спілкувалися з жінкою зі сходу (напевне, з Донеччини).
Вона тоді розповіла свій біль. Вони з чоловіком уже пенсійного віку. Готувалися зустріти старість у комфорті, багато для цього працювали – у їх будинку вони зробили ремонт, мали теплу підлогу, всі зручності, сонячні панелі навіть.
– Тепер нашого будинку немає. Ми на старості лишилися ні з чим, – написала тоді вона.
Єдине, що я могла їй відповісти:
– У вас є ви, ви разом.
Ми спілкувалися роки два тому. Не знаю, як склалася їх доля. Сподіваюся, що вони і далі є один в одного.
Їх дім-мрія з теплою підлогою, з сонячними панелями і з усіма зручностями, лишився в іншому житті.
***
Сьогодні дорогою до Херсона зі мною сталося дежавю. Побачила на трасі Миколаїв-Херсон згорілі від дронової атаки автівки, і згадала, як вперше під час окупації попуткою діставалася до міста, щоб роздобути хліб, ліки та котячий корм.
Перед очима спливли автоматники в касках часів СРСР у відкритих люках танків зі свастикою Z, які сунули прямо на нас. Перший російський блокпост з чорними від бруду і погано одягненими рашентрупсами. А далі по трасі – обстріляні й обгорілі цивільні автівки. Я довго не могла їх порахувати, скільки потім не їздила. Але, здається, з тією, що окупанти поцілили з танка в нашому селі, приблизно 8. Крім легковушок був ще перекинутий бус швидкої і збитий у полі літак. Такий собі апокаліпсис місцевого значення. Окупація мені досі сниться в кошмарних снах. І я усвідомлюю, що це ймовірно тепер мій найбільший страх у житті
Чи страшно мені їздити й працювати в Херсоні? Ні. Я розумію, що це неадекватна реакція, але такі реалії.
З обнадійливого: маршрути обіцяють за необхідності змінювати, і над дорогою продовжують встановлювати стовпи й натягувати антидронові сітки. Попри загрозу, роботи тривають. Херсон мене зустрів щедрим сонечком і усміхненими людьми. І дуже хочеться вірити, що ми його втримаємо.
***
Напевно кожен, хто в Херсоні пережив окупацію, пам’ятає той листопад без води… Сьогодні водоканали – заручники обставин, коли мають подавати воду для в 5 разів меншої кількості споживачів в Херсоні , і обслуговувати ту саму мережу та платити за підйом та підкачку. Які заходи робить уряд для спасіння ЖКГ?
***
Уряд дозволив чоловікам у віці від 18 до 22 років виїжджати за кордон під час воєнного стану. Уряд, ймовірно, вважає, що війна триватиме ще максимум три роки, і це вже хоч якийсь оптимізм… Уряд, ймовірно, розраховує, що молоді люди, які виїхали сьогодні з України, після закінчення війни повернуться і на виборах проголосують за тих, хто надав їм таку чудову можливість.
***
Херсон, загальна атмосфера – небезпека чатує скрізь! Дрони рф почувають себе вільно у всьому місті і зараз вже пішли далі – почали концентруватись на трасі Херсон-Миколаїв. Сьогодні час від часу рух перекривали на трасі…
***
Це просто страшно. 2,4 мільйони доларів заробив мультик «Маша і мєдвєдь» лише на українських глядачах за 2025 рік.
Тобто з доброї волі,українців, яким какаразніца” українські податки пішли на вбивство українців.
Мінцифри мало би займатись блокуванням отаких сєпарських каналів, а не займатись блокуванням сторінок ЄС.
Джерело – Гривна