Для багатьох людей, хто через агресію Росії вимушено покинув місце постійного проживання і тимчасово не працює, але офіційно не звільнений, актуальним є питання стосовно сплати страхових внесків, можливих санкцій у разі їхньої несплати та ризиків втратити страховий стаж для нарахування пенсії у майбутньому. «Гривна» публікує роз’яснення від Пенсійного фонду та розповідає про можливі варіанти вирішення проблеми.
«Я НЕ ЗВІЛЬНЕНИЙ І НЕ ПРАЦЮЮ»
Житель Херсона Віктор, постійний читач «Гривни», звернувся з цього приводу за роз’ясненням до обласного управління Пенсійного фонду. Запитання херсонця звучало так:
«Вітаю. Будь ласка, підкажіть, що я повинен зробити згідно з законом, якщо моя трудова книжка від лютого 2022 року знаходиться на підприємстві, я не звільнений, але в даний час не працюю і є внутрішньо переміщеною особою. Сьогодні я перебуваю в Миколаєві та зареєстрований як ВПО. Чи застосовуватимуться до мене які-небудь штрафні санкції? Адже я не звільнений, і підприємством не виплачуються страхові внески».
Додатково в коментарі редакції чоловік розповів, що він – працюючий пенсіонер. Його підприємство ледве-не-ледве функціонує. Але з лютого минулого року, від початку повномасштабного вторгнення РФ, від керівництва підприємства не надходило ніяких роз’яснень ані щодо подальшої роботи, ані щодо звільнення.
На своє запитання Віктор отримав відповідь від заступниці начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Людмили Тарнавської:
Отже, у Пенсійному фонді порадили звернутися з цим питанням до страхувальника, тобто до роботодавця. І додали:
«Додатково повідомляємо, що працівник (застрахована особа) за несплату внесків не несе відповідальності, вся відповідальність покладається на страхувальника».
Іншими словами, хвилюватися з приводу штрафів за несплату страхових внесків незвільненому працівникові не варто – за це несе відповідальність роботодавець. Але й страховий стаж у цьому разі не зараховується, на жаль. І це вже – головний біль працівника, який у майбутньому може залишитися без пенсії.
Якщо людина має невеликий «пробіл» у трудовому стажі, довжиною в декілька місяців, то, найімовірніше, це не матиме значного впливу на загальний страховий стаж. Але чимало українців, як херсонець Віктор, які втратили роботу після повномасштабного вторгнення – тобто майже 1,5 роки тому, і не працевлаштувалися з різних причин, ризикують втратити свій страховий стаж. І якщо Віктору в цьому випадку особливо хвилюватися нема чого – він уже на пенсії і працював, щоб підвищити свій страховий стаж та отримувати більшу пенсію, то, наприклад, для херсонки Марини проблема набула значної гостроти.
До лютого 2022 року Марина працювала на невеликому приватному підприємстві, яке фактично припинило свою діяльність після окупації Херсона. Жінка змушена була виїхати з міста, сьогодні вона має статус ВПО та проживає в невеликому містечку на Хмельниччині. Не отримавши від роботодавця жодних рекомендацій щодо подальшої роботи, жінка так і перебуває на простої.
«Я могла би звільнитися і шукати іншу роботу. Але тут, де я зараз проживаю, з вакансіями не густо, а ті, що пропонують, здебільшого стосуються фізичної праці, часто не в приміщенні. За віком та станом здоров’я мені не підходить така робота. Так і перебуваю в підвішеному стані. При цьому до виходу на пенсію мені залишилося всього декілька років. Я розумію, що втрачаю страховий стаж і можу мати проблеми з нарахуванням пенсії в майбутньому, але нічого не можу вдіяти», – розповіла Марина «Гривні».
МОЖЛИВІ ВИХОДИ ІЗ СИТУАЦІЇ
Для ВПО, які втратили роботу й за яких роботодавець не сплачує страхові внески, є декілька варіантів вирішення проблеми:
1. Звільнитися та знайти іншу роботу з офіційним працевлаштуванням.
2. Звільнитися і стати на облік у центр зайнятості. Річ у тім, що, згідно із законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», період, поки людина стоїть на обліку та отримує допомогу по безробіттю, має бути зарахований до страхового стажу.
3. Заплатити за себе страховий внесок.
Якщо з першими двома варіантами більш-менш усе зрозуміло, то третій потребує роз’яснення. Оскільки чимало українців через війну втратили роботу, у листопаді минулого року Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким людина сама може сплачувати за себе страхові внески в будь-якому розмірі протягом будь-якого періоду й таким чином забезпечити собі страховий стаж.
Кому може підійти такий варіант вирішення проблеми, пояснив Голова правління Пенсійного фонду України Євгеній Капінус. За його словами, можливість сплачувати добровільні внески стануть у пригоді:
– українцям, які працюють за кордоном і хочуть набути страховий стаж в Україні;
– людям, які не працюють або працюють та отримують малу зарплатню, проте мають заощадження. Або мають родичів, які готові сплатити на їхню користь пенсійні внески;
– людям передпенсійного віку, які залишилися без роботи.
«Сплачені добровільні внески – це, по суті, можливість набути страховий стаж, а в окремих випадках – і право на пенсію, а для працюючих – збільшити заробітну плату для майбутньої пенсії», – додав Капінус.
Щоб скористатися цією послугою, необхідно лише укласти договір з Пенсійним фондом і сплатити внески – за себе або на користь іншої людини.
Щодо суми внесків, то в Пенсійному фонді пояснюють: якщо за місяць сплачено, наприклад, 2 тисячі гривень, то місячний заробіток, який буде враховано при обчисленні пенсії для застрахованої особи, збільшиться більш як на 9 тисяч гривень. Фактично кожні 100 гривень добровільно сплаченого внеску збільшують місячну зарплату, яка буде врахована для призначення пенсії, майже на 455 гривень.
Детальніше про алгоритм дій при добровільній сплаті страхових внесків – в інфографіці Пенсійного фонду:
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Джерело – Гривна
