Після звільнення Херсона від російських окупантів Краєзнавчий музей, експозицію якого ще на початку минулого століття вважали однією з найкращих у Європі, виявився майже повністю спустошеним. Цінності музею росіяни вивозили 70 вантажівками! Серед украденого – старовинна зброя, золото, медалі, вироби з дорогоцінних металів, нагороди Вермахту…
«Налічувалося десь 180 тисяч одиниць, які зберігалися в нашому музеї. В нас була «золота комора». Тобто там були золоті речі – скіфське золото, срібло тощо. Лапідарій був – колекція, тобто історія в камені, її теж вивезли. У нас був зал зброї, там була показана еволюція зброї: від каміння, яке брали та кидали, до сучасної зброї. Це така була прекрасна колекція, і вона складалася не одним десятиріччям і не однією людиною», – розповіла в.о. директора Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
«Напевно, це одне з найбільших пограбувань музейних колекцій із часів Другої світової війни», – зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.
Історія музею почалася з однієї закоханої в археологію людини – Віктора Гошкевича. У 1890 році його колекція старожитностей, знайдених при розкопках на території Херсонщини, отримала офіційний статус Археологічного музею. Значно пізніше він став називатися Краєзнавчим.
Про створення музею, його перші експонати та відвідувачів як завжди цікаво розповідає співробітник газети «Гривна», краєзнавець Віктор Хмель. Далі – його розповідь.
Пограбований російськими окупантами Краєзнавчий музей у Херсоні. Фото: mkip.gov.ua
Приблизно до 1890-х років у Херсоні та Херсонському повіті мало хто цікавився та займався науковими археологічними дослідженнями.
Справа дещо змінилася з появою в Херсоні секретаря статистичного комітету Віктора Гошкевича – активної людини, що захоплювалася археологією. Киянин, який прибув до Херсона, був вражений багатством історичних знахідок у земних надрах Херсонщини. За короткий час Гошкевич зумів зацікавити та зібрати навколо себе групу однодумців і людей, які підтримували справу збереження старожитностей. Саме Віктору Івановичу Гошкевичу мають дякувати нащадки за його безцінний внесок у вивчення давньої історії Херсонщини. Інакше ця сторінка втратила би багато важливих для її розуміння предметів.
Зібраних за короткий термін знахідок виявилося настільки багато, що вже в 1890 році колекція старожитностей Гошкевича отримала офіційний статус Археологічного музею при Херсонському губернському статистичному комітеті.
А 31 травня 1898 року відбулося відкриття Херсонської губернської архівної комісії та Губернського археологічного музею в одному з приміщень Херсонської громадської бібліотеки. На той час у зібранні Гошкевича, крім археологічних матеріалів, була й велика колекція палеонтологічних матеріалів: кістки мастодонта, мамонта, носорога, прадавнього лося, тюленя, кита, зібраних і вилучених із земельних надр Херсонщини.
Узагалі 1898-й був визначним роком для губернського міста Херсона. Той самий невтомний Гошкевич почав видавати тут щоденну газету «Югъ». У ній, крім матеріалів про суспільно-політичне життя, друкували купу різноманітного «історичного» матеріалу. Причому частина газетного обсягу була присвячена знахідкам, зробленим у Херсонській губернії.
Ось декілька таких заміток:
«У маєтку С. В. Балашова Весела Балка Херсонського повіту при копанні колодязя на глибині 50 футів (приблизно 15 метрів, – авт.) від поверхні в шарі зеленої пластичної глини тріасового періоду знайдено відбиток рибки, який чудово зберігся».
«При поглибленні дна Джарилгацької затоки в порту Скадовськ на глибині 2 аршинів (приблизно 1,5 метра, – авт.) від рівня води, при самому березі затоки в мулово-піщаному шарі знайдено зуб мамонта із частиною щелепи».
Багато унікальних палеонтологічних знахідок було зроблено й поблизу Херсона. Так, у Білозерці, у межах володіння поміщика Скадовського, знайшли зуб мамонта, щелепу третинного оленя, череп з рогами прадавнього благородного оленя. Неподалік Білозерки в Херсонському повіті знайшли яйце велетенського птаха, хребці китоподібного та скам’янілі кістки древньої риби. У Збур’ївці місцевий селянин Пелих під час копання колодязя виявив бивень мамонта.
Чимало знаходили в Херсонському повіті й предметів, які мали велику археологічну цінність. Причому іноді їх знаходили просто на вулицях міста – тим самим підтверджувалася теорія, що ці місця були населені з давніх-давен.
Зокрема, у місцевих газетах можна знайти низку згадок про виявлені в межах міста стародавні поховання: у районі нинішнього залізничного вокзалу та на Сухарному, на Воєнному та Мельницях. У дворі будинку Пукалова на Суворовській вулиці викопали доісторичну кам’яну сокиру. А поблизу чавунно-ливарного заводу Вадона на вулиці Ливарній знайшли унікальну римську монету часів імператора Траяна.
Завдяки зусиллям Гошкевича, здебільшого всі подібні газетні замітки закінчувалися однаково: «Експонат було передано на зберігання до Херсонського губернського археологічного музею».
Крім того, у цих газетах можна знайти низку подяк, оголошених його превосходительством херсонським губернатором особам, які передали виявлені ними цінні археологічні знахідки в археологічну комісію. Причому губернатор особисто клопотав перед комісією «про видачу знахідникам грошової винагороди». Що свідчить про особисту зацікавленість високого чиновника у справі вивчення історії краю.
Поєднуючи основну свою роботу в статистичному комітеті з археологією, увесь вільний час хранитель музею присвячував своєму дітищу. Крім того, Гошкевич вів невтомну роботу щодо популяризації історичних відомостей у навчальних закладах міста. А рідкісні вільні години він присвячував науковим дослідженням на землях на околицях міста. У такі недалекі експедиції він запрошував із собою однодумців з-поміж учнів, яким на практиці викладав науку та культуру археологічних досліджень.
Це був період значного поповнення музею експонатами. Уже наприкінці грудня 1898 року можна було прочитати в газеті «Югъ»:
«Учора Херсонський археологічний музей відвідав професор Московського університету Д. І. Еварницький, який гостював у Херсоні. З великою увагою докладно оглянув він усі колекції і не зміг приховати свого подиву перед багатством зібраних місцевих старожитностей, приведених у строгу систему…»
Невдовзі про археологічний музей у Херсоні заговорили не тільки в імперії, а й поза її межами. Для наукової роботи в музеї місто почали відвідувати світила науки з Німеччини, Швеції та інших європейських країн. Вони вважали експозицію херсонського музею однією з найкращих у Європі. Мандрівники та гості, які приїжджали до Херсона, незмінно відзначали музей як одну з головних пам’яток міста.
Охоче відвідували солідне зібрання музейних старожитностей і місцеві жителі. Скажімо, у звіті за 1912 рік ідеться, що того року в музеї старожитностей Херсонського краю побували 30 375 відвідувачів. А це – третина від загальної кількості жителів Херсона на той час (91 тисяча осіб).
У пізніші часи, навіть у такі непевні, як зміна влади та ідеології, музей продовжував свою роботу й поповнювався цінними експонатами.
Аж поки у 2022 році в Херсоні в образі «рятівника» не з’явився «руцький мір»…
.jpg)
Пограбований російськими окупантами Краєзнавчий музей у Херсоні. Фото: mkip.gov.ua
Джерело – Гривна