Світові ЗМІ щодня пишуть про війну в Україні, присвячуючи цій темі як короткі інформаційні матеріали, так і великі аналітичні статті.
Нижче публікуємо статтю «Похмура окупація в ізольованому Херсоні», яка вийшла 13 червня у провідній американській газеті The Washington Post з початком на першій шпальті. Переклад матеріалу підготував член Ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси, медіа-експерт Сергій Чернявський.
Понад три місяці окупації російськими солдатами більша частина південної Херсонської області України залишилася ізольованою, без доступу до основних ліків та відрізаною від українського мобільного зв’язку й інтернету.
Російський триколірний прапор майорить на більшості головних урядових будівель. Ходять чутки про майбутній референдум, який офіційно зробить Херсон частиною Росії, принаймні в очах Кремля. Збройні окупаційні сили патрулюють вулиці, а розриви артилерійських снарядів далеко чути щодня — ознаки боротьби між російськими та українськими військовими за контроль над регіоном.
Інтерв’ю The Washington Post з людьми, які живуть у Херсоні, нещодавно були евакуйовані або підтримували регулярні контакти з місцевими жителями. Вони малюють похмуру картину тривалого життя в умовах окупації в регіоні, який став першим великим захопленням території Росією в цій війні.
Минуло понад 100 днів з того часу, як російські танки увійшли до регіону з сусіднього Кримського півострова, куди Москва вторглася і незаконно анексувала у 2014 році.
Магазини та аптеки за цей час були закриті, і люди зараз не мають доступу до грошей, бо їхні місцеві українські банки та банкомати не працюють. Є ринки, де товари продаються із багажників автомобілів — сцена, яку одна жінка порівняла з днями після розпаду Радянського Союзу. За її словами, запаси таких ліків, як інсулін та фізіологічний розчин, що використовується всюди – від обробки ран до зберігання контактних лінз, – критично малі.
«Дуже багато людей перебувають у глибокій депресії або страждають від нервових зривів, — розповіла жінка, яка згодилася говорити за умови, що її назвуть Тетяною з міркувань безпеки, оскільки вона продовжує проживати в Херсоні. — І пігулки або чарка горілки не допомагають. Є почуття невпевненості. Ми не знаємо, що станеться. Ми просто чекаємо й беззастережно віримо, що все стане кращим, і дуже сподіваємося на це».
Українські війська дислокуються лише за 20 миль від лінії фронту, яка майже не зрушила з початку війни, але загострюється після успішних контрнаступних операцій київських військ. У той час як Україна неухильно втрачає позиції в східному регіоні Донбасу, де найзапекліші бойові дії зосереджені у місті Сєвєродонецьк, успіхи на Херсонщині стали рідкісною гарною новиною в ці дні.
Повідомляється, що цього місяця українські військові просунулися до стратегічного населеного пункту Давидів Брід, розташованого вздовж головної магістралі. Інститут вивчення війни, що базується у Вашингтоні, заявив, що контрнаступ на Давидів Брід може завадити Росії підтримувати підрозділи північніше, де вона також стикається з українськими контрнаступами.
«Херсонщина — критична місцевість, бо це єдина область України, де російські сили утримують позиції на західному березі Дніпра, — кажуть аналітики. — Якщо Росія зможе зберегти сильний плацдарм у Херсоні, коли бойові дії припиняться, вона матиме дуже сильну позицію, з якої можна буде розпочати вторгнення в майбутньому.
З іншого боку, якщо Україна поверне Херсон, Україна буде набагато сильнішою, щоб захистити себе від майбутнього нападу Росії».
Площа має інше значення для Москви. Окупована Росією частина Херсонської області включає портове місто Херсон, в якому до війни проживало близько 300 тис. осіб, і Північно-Кримський канал завдовжки 250 миль, що пов’язує Крим із річкою.
Канал був основним джерелом води для Криму, доки Росія не анексувала півострів у 2014 році. Тоді Україна поспіхом збудувала дамбу, щоб перекрити потік води в каналі. Нестача води в Криму, що виникла в результаті, вже 8 років є предметом напруженості між Росією та Україною.
Контроль над Херсоном також дає російським військам ключовий «сухопутний міст» між їхніми військовими базами в Криму, вздовж східного узбережжя Азовського моря та материковою частиною Росії.
Олександр Вілкул, голова Криворізької військової адміністрації України, заявив, що російські військові не дозволяють людям у Херсоні залишити окуповану територію та рухатися на північ, у бік Кривого Рогу. Деякі досі їздять об’їзними шляхами, але це небезпечна поїздка. Інші намагаються виїхати на північний схід, до Запоріжжя — поїздка, яка зазвичай займає 5 годин, але тепер може розтягнутися до тижня через затримки на контрольно-пропускних пунктах. По маршруту часто йдуть обстріли, що теж спричиняє затримки.
«Півтора місяці тому в районі було звільнено 15 населених пунктів, а зараз звільнено 25 сіл, — сказав Вілкул. — Але є контратаки з нашого боку, та є і контратаки з їхнього боку».
Тетяна каже, що рідко виходить із дому, бо звуки вибухів стали голоснішими та частішими. Якщо вона й виходить, то лише тому, що їй треба хліба та овочів — продуктів, які все ще доступні у фермерському регіоні. Вона намагається ходити за продуктами о 10-й ранку, коли буває тихіше. А якщо ні, то «ми живемо в постійному страху», — сказала вона.
«Іноді я плачу, — каже вона. — Ви не можете, наприклад, відзначити свій день народження так, як вам хотілося б, або навіть просто вийти на прогулянку у вихідні з друзями».
Є ознаки опору й всередині окупації — цього тижня стався вибух у кафе поряд із штаб-квартирою нового московського уряду. Мер Херсона Ігор Колихаєв, який залишився у місті, але більше не має повної влади при Росії, заявив, що агенти ФСБ Росії їздять машинами з українськими номерами та ходять у цивільному, слухаючи розмови місцевих жителів.
За його словами, багато проукраїнських активістів зникли, що посилило страх серед населення.
Він каже, що ситуація ускладнюється відсутністю новин через відсутність мобільного зв’язку та інтернету. Жителі Херсона можуть підключитися до кримського провайдера, але він заблокований українськими сайтами новин. Це означає, що єдиними новинами, доступними для більшості, є російські державні ЗМІ — засіб пропаганди Кремля, де новини про війну зазнають жорсткої цензури.
38-річний Владислав Дяченко, який покинув Херсон минулого місяця, сказав, що хоча люди відчайдушно потребують гуманітарної допомоги, яку пропонують нова російська влада, багато хто не наважується надати паспортну інформацію, необхідну для її отримання.
Вони побоюються, що їхні дані будуть використані для фальсифікації результатів, якщо буде референдум про приєднання до Росії, сказав Дьяченко.
«Люди там ненавидять, ненавидять, ненавидять» росіян та обраних ними чиновників, — заявив губернатор Херсонської області Геннадій Лагута, який зараз знаходиться за межами окупованої території. — Вони абсолютно зневажають їх», – сказав він.
Українські війська дислокуються лише за 20 миль від лінії фронту, яка майже не зрушила з початку війни, але розпалюється після серії успішних контрнаступальних операцій київських військ.
Джерело – Гривна
