Бельгійська щоденна газета De Standaard в номері за 25 липня опублікувала розповідь про окуповану Херсонську область з початком на першій шпальті. Статтю під назвою «Херсонщина, українська область, яка ніколи не здавалася» публікуємо нижче. Переклад підготував член Ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси, медіа-експерт Сергій Чернявський.
Перша шпальта щоденної бельгійської газети De Standaard за 25 липня 2022 р.
ХЕРСОНЩИНА, УКРАЇНСЬКА ОБЛАСТЬ, ЯКА НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЛАСЯ
Можливо, невдовзі російському окупанту доведеться віддати українську Херсонщину. Київ прогнозує, що там оточать російські військові. Громадяни продовжують опір.
Не минає жодної ночі, щоб у Twitter чи Telegram не з’явились кадри вибуху на Херсонщині. Російські склади зброї з тріском злітають у небо. Акцію часто приписують «партизанам», які останнім часом дуже активізувалися. Можливо, це пов’язано з чутками про неминучий наступ українців на столицю регіону, яку називають Херсон. Останніми днями українські війська захопили невеликі села між лінією фронту та окупованим Росією містом. Минулого тижня українські ракети пробили Антонівський міст, який є єдиною сполучною ланкою між містом та рештою окупованої території. Його використовували для постачання російських військ у Херсоні.
Зі столиці України, Києва, Олег (20) уважно стежить за подіями. Він втік із Херсона 13 червня після того, як було викрадено п’ятьох близьких друзів та ще десятьох знайомих, які виступали проти російського окупанта. У Telegram ширяться історії про тортури. Знайдено тіло з вирваними нігтями. Олег боявся, що друзі заговорять під тиском. Минулої п’ятниці Human Rights Watch підтвердила, що російські окупанти в Херсоні викрадають і катують жителів для отримання інформації. Вони встановлюють систему терору, щоб опір припинився.
Кремль хоче приєднати Херсон до Росії. З початку березня область (провінція) окупована російськими військами. Крим, який Кремль вже привласнив у 2014 році, прикріплений до нього вузьким перешийком. Через Херсон росіяни отримують сухопутний доступ до Криму. Поставили на державні посади колабораціоністів, запровадили рубль і російське телебачення, роздали російські паспорти та замінили українські телефонні картки на російські. Мешканці можуть спілкуватися із зовнішнім світом лише через Telegram, усі інші канали відключено (DS 15 липня).
За словами Олега, більшість мешканців під російською окупацією продовжують життя «по-українськи». «Насправді росіяни керують лише міськими центрами, а в селі майже не проявляють себе», – каже він.
Картина, яку він малює, не відповідає російським пропагандистським сюжетам. Більшість мешканців відмовляються платити рублями. Отримані в банку рублі вони обмінюють у «валютників» на українські гривні, якими розраховуються в магазинах. Роздача російських паспортів теж не йде гладко. Його мають лише держслужбовці, які втрачають роботу без російського паспорта.
«Мешканці уникають кабінетів, де видають паспорти, бо не хочуть бути частиною російських пропагандистських роликів», – сказав Олег.
Херсон завжди був непокірним. Відомими є кадри березневих демонстрацій, коли приголомшені російські солдати не знали, що відповісти обуреним мешканцям. Вулиці заспокоїлися лише після того, як у березні армія обстріляла демонстрантів бойовими патронами.
«У ті перші тижні багато з нас були настільки необережні, щоб демонструвати без маскування. Коли росіяни поступово посилили репресії, мішенню стали не лише активісти, а й тодішні демонстранти. Їх знімали під час протестів і розповідали росіянам, де вони живуть», – розповів Олег.
Опір пішов у підпілля. Почалося з дрібного булінгу, в якому Олег охоче брав участь. Великі білборди, які з початку травня оспівували порятунок російської нації, були розмазані за ніч. Російський прапор раз у раз знімали зі щогли.
«На жаль, ми не змогли підняти український прапор, бо його вже не було», — сміючись каже він.
З’явилися листівки із закликами до вбивства губернатора-колабораціоніста Володимира Сальдо. Такі дії важливі, підтверджує у розмові з «Новим Голосом України» співробітник Національного центру «Спротив».
«Вони підривають моральний дух російських окупантів, яким через деякий час здається, що вони оточені ворогами».
Українська влада підтримує та заохочує спротив на окупованих територіях. Національний центр опору, що є частиною уряду, поширює вказівки та поради для жителів, які чинять опір росіянам. Є навіть спеціальний додаток, за допомогою якого громадяни повідомляють армію про стратегічні місця російської армії. Олег показує на своєму мобільному додаток DIA («Держава і я»), українську версію бельгійської онлайн-платформи ідентифікації Itsme.
Це призводить його до закритої групи Telegram, де він може публікувати фотографії, листівки та текст.
«Вже кілька разів після публікацій зі мною зв’язувався військовий і запитував подробиці», – каже Олег. Каже, неодноразово помічав, як невдовзі після такого дзвінка українська ракета влучила в Херсон.
Були також напади на співавторів. Один обійшовся з легкими пораненнями, ще один загинув. Залишається здогадуватися, хто здійснив напади, партизани чи злочинці, які хочуть звести рахунки. У будь-якому разі вони не сприяють тому, щоб російські окупанти відчували Херсон під своїм контролем.
За словами Олега, багато російських військових хочуть залишити Херсон. Його контакти в Telegram пишуть йому, що деякі росіяни сподіваються, що українська армія скоро прийде. Він не виключає, що багато росіян дезертируватимуть.
Джерело – Гривна
