За майже чотири роки повномасштабного вторгнення РФ село Котюжани на Вінниччині прихистило десятки родин зі сходу та півдня України. Допомогли з житлом, роботою та школою для дітей людям, які приїхали з Харкова, Сум, Донецької області, Дніпропетровщини.
Частина сімей залишилася в Котюжанах — станом на початок грудня тут живуть 18 родин ВПО, розповів Суспільному староста села Микола Арнаут.
Як невелика громада на Вінниччині підтримує українців, які вимушено покинули домівки через війну — у матеріалі.
Котюжани — село в Мурованокуроливецькій громаді на Вінниччині. Із лютого 2022 року, коли війська РФ почали повномасштабне вторгнення в Україну, в населеному пункті прийняли 40 родин із східних та південних областей, з них — 18 досі живуть тут.
"Хтось пожив місяць, поїхали назад. Потім знову приїхали. На сьогодні у нас 18 сімей із дітьми. Переселенці є із Сум, три сім'ї із Харкова, Харківська область. Є із Донецька, Луганська, Херсона", — розповів староста села Микола Арнаут.
Оголошення про те, що громада готова прийняти ВПО, у соцмережах розмістили вчителі Алєся Арнаут та Анастасія Мельник. Вони ж займалися пошуком житла та роботи для українців, які тікали від війни.
Спершу родини селили в пришкільному гуртожитку, далі — шукали для них порожні будинки.
"Ми створили групу у "Вайбері" і просили допомогу, хто що потребує. Почали всі приносити в гуртожиток речі, їжу, медикаменти. Село дуже згуртувалось і зблизилось. Шукали роботу, дзвонили до підприємців, хто як міг так і допомагав", — розказала про допомогу родинам ВПО вчителька географії місцевої школа Алєся Арнаут.
"Люди погоджувались, безкоштовно надавали ці будинки. І переселенці, які їхали до нас, облаштовували для життя свій куточок. Прибирали, кирницю копали. Найбільше в нас людей: Харківська, Сумська, Донецька області. З Лиману, Торецька, з Добропілля, Покровська, Білопілля".
Дві сім’ї із числа ВПО вже придбали у Котюжанах власне житло.
"Один будинок ми просто подарували. Він був безхозний. Подарували, то зараз живуть там четверо дітей. Вони приїхали із Дніпропетровської області, на межі із Донецькою. Зараз теж захоплена територія", — повідомив староста Котюжан.
Із Харківщини на Вінниччину переїхала родина Оксани Заярної. Жінки — мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу, разом із п'ятьма дітьми мешкають в Котюжанах із липня 2025 року. Суспільному розповіли, що жити тут подобається.
"Знайшли в "Фейсбуці" оголошення, його давала пані Алєся Арнаут, це вчителька цієї школи. Ми зідзвонилися з нею і вирішили із дітьми приїхати. Спочатку місяць жили безкоштовно в гуртожитку, дуже дякуємо, що нас добре зустріли. І люди нам тут допомагали, дітям. А потім, через місяць, ми вирішили придбати під розписку будинок".
Старші ходять до ліцею, молодші — до дитсадка, розповіла Оксана Заярна. Загалом в школі в Котюжанах навчається 85 дітей, близько третини із них — внутрішньо переміщені особи, повідомила заступниця директора ліцею Анастасія Мельник.
"Суто в нашій школі навчається 29 дітей, внутрішньопереміщених осіб. Ще дошкільняти, також у нас дитячий садочок тут, в цьому самому приміщенні".
"Навчаються у нас внутрішньопереміщені особи з 1 по 11 класи. З Харківської, Сумської, Донецької, Херсонської областей. Адаптувались, мають багато друзів. Приходили такі діти 2-3 клас, що і не знали читати. Вчили писати, рахувати, читати", — розказала директорка Ганна Арнаут.
Серед учнів ліцею — шестикласник Єгор Стрижак. Суспільному розповів, що до Котюжан із родиною переїхали торік із Добропілля на Донеччині. У школі адаптувався швидко.
"Добропілля більше ніж Котюжани. Маю друзів. Тут немає мінусів.Тут все подобається. Маю багато друзів. Мені подобається математка, історія, українська мова. Хотів би стати кухарем".
"Я приїхав з Дніпропетровщини, майже чотири місяці тут живемо. Ми приїхали з батьком, молодшим братом і сестрою до ще однієї сестри, вона тут живе. Я навчаюсь в 11 класі. Дуже подобається школа, люди. Приїхали ми з Межівського району. Там дуже складно жити, обстріли... Ми там були на дистанційному навчанні. Товаришую з багатьма, майже з усіма. Планую вступати до Вінниці на кухаря," — розповів учень ліцею в Котюжанах В'ячеслав Соболь.
"В нас в класі 6 учнів. Всі діти російськомовні, лле ми стараємось вчити українську мову. Викладання в нас українською. Ось був урок з математики, ми повторювали цифри. Дітки приїхали з Дніпропетровської області, Сумської, Донецької", — каже вчителька початкових класів Валентина Ковальчук.
На кухні шкільної їдальні в Котюжанах працює Олена Ткаченко із тимчасово окупованого Торецька на Донеччині. Суспільне розповідало історію жінки та її родини в окремому сюжеті. На Донеччині Олена працювала на шахті, після переїзду на Вінниччину освоїла професію кухаря та готує обіди для школярів.
"Сьогодні був суп, котлети. Варю от такими каструлями. Кухар я одна, помічниця допомагає. Робота подобається, колектив хороший".
Усі родини ВПО, які залишилися в Котюжанах, роблять село живішим, вважає староста Микола Арнаут. Найгострішою проблемою для села нині залишаються дрова. Забезпечити всіх поки не можуть через обмежені ресурси громади.
"Сьогодні дзвонять люди і просять. Але сьогодні вже трохи і важкувато. Хотілося би, щоб держава підтримувала їх більше. Треба їх прийняти і матеріально забезпечити. Хоч трохи допомагати. Особливо сьогодні така пора, треба дрова, а у них немає".
Посадовець вважає, що вирішити проблеми із твердим паливом зможуть спільними зусиллями із державою та волонтерами.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
Джерело – Суспільне