Морпіх Андрій Ординський з Херсонщини був одним із захисників Маріуполя. Чоловік потрапив у російський полон у квітні 2022 року і провів там понад три роки — 1138 днів. Росіяни застосовували до оборонця різні тортури: били палицями по всьому тілу, електрошокером – у груди, натравлювали собак. Зараз захисник проходить реабілітацію у центрі "Незламні". Здолати моральну травму йому допомагає психотерапевтка, яка теж була серед оборонців Маріуполя і пережила полон, Мар’яна Мамонова.
Більше про історію воїна розповіли у пресслужбі Першого ТМО Львова.
34-річний Андрій Ординський з Херсонщини пішов в армію у 21. Спершу – на строкову службу, а по її завершенню вирішив пов'язати своє подальше життя із ЗСУ. На момент початку повномасштабного вторгнення його 36-та бригада морської піхоти перебувала у Маріуполі. Під час боїв захисник втратив багатьох побратимів. Каже, ховали, де і коли була змога.
Андрій потрапив у полон у квітні. Спершу його утримували на окупованій території: Сартана-Оленівка-Суходільськ.
"Нам сказали збиратись, бо нібито летимо у Київ. Ми 5 годин летіли зв’язаними. Як прибули – відчиняються двері і росіяни кажуть: "Ласкаво просимо у пекло!", — пригадує воїн.
Українців відправили до СІЗО у місті Вязьма Смоленської області. Андрій ділиться, умови там і справді були пекельні.
"Тебе стягують за ноги і натравлюють собак… Було й таке: руки зв’язані, очі закриті, а по наших спинах просто бігають, сміються. Їм було весело. Мені тоді добряче прилетіло по печінці, по нирках… Одного разу – шокером прилетіло в район серця. Ну і тільки чим нас не били. Резинові та дерев’яні палиці були нормою серед варіантів тортур. Знаю також, що вони стріляли над головою хлопців, “вигладжували” тіла праскою", — розповідає захисник Маріуполя.
Режим у полоні був такий: зранку — зарядка під назвою “прокачка” для того, щоб виснажити полонених і вони не могли чинити опору. Потім був сніданок – крупа, що залита сирою водою. Далі росіяни змушували військовополонених нерухомо стояти по 15 годин поспіль.
Спілкуватися з рідними змоги не було. Лише через 2,5 роки полону Андрій отримав довгоочікувані листи та фотографію донечки.
"Мене це дуже підбадьорило тоді, бо було вже дуже важко морально", — каже Андрій Ординський.
Захисник пробув у російському полоні 3 роки 1 місяць та 10 днів. Його звільнили у День морської піхоти – 23 травня. Попри омріяну свободу перший час йому було нелегко.
"Перші три доби я просто не спав. Не розумів, що відбувається і яке моє життя буде далі. Потім вже почав звикати: можу йти куди хочу, ні в кого не питаючи дозволу, ніхто за тобою не слідкує", — говорить чоловік.
Вже третій місяць Андрій проходить реабілітацію у центрі "Незламні": відновлюється і фізично, і ментально. Тут військовим і цивільним, які пережили тортури, допомагає психотерапевтка Мар’яна Мамонова – колишня бойова медикиня, яка теж з Маріуполя потрапила у російський полон.
"Андрій поступив у приглушеному, апатичному стані. Був емоційно відсторонений від усіх. На початку не хотів розповідати про пережитий досвід. Він міг говорити про все, але не про полон. Це вже з часом, у процесі терапії, поступово розкрився і почав ділитися тим, що довелося пережити", — говорить про пацієнта Мар’яна Мамонова.
В реабілітаційному центрі Андрій займається з психотерапевткою, відвідує арт- та тілесну терапію. А також бере участь у заходах і поїздках "Незламних" та намагається потрошки соціалізуватися.
"Мені тут дуже подобається. Тут я відчуваю, що я не один. У мене з’явилися нові цілі на майбутнє, тому все ще попереду", — промовляє воїн.
Найбільшою мотивацію для Андрія рухатися далі є його дівчата: дружина та 6-річна донечка. Він не бачив їх понад три роки і тепер прагне надолужити втрачений час.
Джерело – Суспільне
