Павло Висоцький — 23-річний військовослужбовець родом із Херсонщини — провів три роки в російському полоні. На початку повномасштабного вторгнення його родина евакуювалася на Рівненщину. Чоловіка російські війська взяли в полон в Маріуполі. У квітні 2025 року він повернувся додому.
23-річний військовослужбовець Павло Висоцький родом із Херсонщини провів три роки у російському полоні. Його захопили на початку повномасштабного вторгнення в Маріуполі, а у квітні 2025 він повернувся додому. Чоловік служив в морській піхоті.
"Спочатку призвався на строкову службу, де прослужив три місяці. Згодом вирішив піти на контракт, оскільки у мене була дружина та син. Через сім місяців поїхав в сектор Павлопіль, де пробув до початку повномасштабного вторгнення, після чого ми відступили до Маріуполя", — пригадав Павло Висоцький.
Як потрапив у полон
Чоловік розповів, що вони тримали оборону в Маріуполі до 12 квітня 2022 року. Після двох невдалих спроб прорватися на Запоріжжя, коли загинула майже половина бійців, їм наказали здатися в полон.
"Спочатку, коли нас тільки взяли в полон, військові ДНР і російські військові ставилися до нас нормально: не били й не знущалися. Ми пробули приблизно добу в ангарі в Сартані без води та їжі. Там нам один раз дали по вафлі та одну консерву на двох. Вночі нас перевезли вантажівками в Оленівку, де була "прийомка", — зазначив військовий.
Павло Висоцький пригадав, які вказівки вони отримували в полоні:
"Це коли співробітники ФСИН Федеральна служба виконання покарань Росії.і спецназ вишикувалися в коридорі, а ти виходиш з автозаку, називаєш дані про себе, і йдеш через цей коридор, де тебе б'ють палицями, електрошокерами, ногами та руками. Потім потрапляєш у "локалку" — двір з бараками, сідаєш навпочіпки, руки за голову, і чекаєш, поки приймуть інших", — розповів військовий.
Полон. "Були й летальні випадки"
Павло Висоцький розповів, що їм не вистачало їжі, панувала антисанітарія. Військові спали на асфальті, без ліжок та матраців. Також були летальні випадки.
"Суп, як вода, в якій плавала цибулина, а про картоплю я мовчу. Це було або перше, або друге. Обід могли дати о 4-5 вечора, а вечерю — о першій ночі, бо обладнання не вистачало на таку кількість полонених. Там було точно більше тисячі людей, бараки були переповнені", — зазначив він.
Після Оленівки полонених групами везли в Росію, а також в тимчасово окуповані регіони України. Чоловік поїхав в Ростовську область.
"Там був камерний режим. Ми сиділи в ШІЗО — штрафному ізоляторі. Там постійно потрібно було стояти, сідати дозволяли лише на 10 хвилин під час їжі. Змушували нас вчити гімн Росії та радянські пісні", — пригадав звільнений з полону.
Зустрів у полоні батька
Військовий розповів, що коли його перевели в Горлівку, дізнався, що там перебуває і його батько.
"Півтора року я думав, що він забрав сім'ю і кудись виїхав, але виявилося, що він теж потрапив у полон. Спочатку я не повірив, думав, що однофамілець. Але начмед з нашого батальйону підтвердив, що це дійсно мій батько, з яким вони разом служили в одному батальйоні", — зазначив Павло Висоцький.
Повернення додому. Зустріч з дружиною та сином
Чоловік поділився, що після звільнення з полону не відчував емоцій, і тільки через тиждень зрозумів, що повернувся в Україну.
"У полоні мені часто снилося, що я вже вдома, але підсвідомо розумів, що це не так, що я за ґратами. Я здивований, що дружина дочекалася мене, і в шоці, як виріс син. Тепер хочу "будувати сім'ю", займатися бізнесом і досягати більшого", — додав він.
Дружина Павла, Світлана Висоцька, зазначила:
"Я не можу передати цих емоцій, і дай Бог кожному їх відчути. Щоб кожна мати, дружина, дитина дочекалися своїх воїнів. Я сподіваюся, що всі витримають, дочекаються, і все буде добре".
Джерело – Суспільне