"Якщо почитати російські телеграм-канали, то нас уже сто раз убивали. А ми що? — Почитали, пожартували й далі готуємось до вильоту. Треба ж нові подарунки на лівий берег нести, щоб вони там не розслаблялися", — розповідає боєць з позивним "Лівша" 40 окремої бригади берегової оборони.
Ми зустрічаємось у Херсоні березневого вечора, перед його виїздом на бойові позиції. Віднедавна "Лівша" — командир відділення, який працює на дронах-бомбардувальниках типу "Кажан". Такі безпілотники переважно використовують для знищення укриттів піхоти. Через руйнівну силу та загрозливий гул у небі російські військові прозвали цей дрон "Баба Яга".
Суспільне продовжує серію фоторепортажів про роботу бригад берегової оборони на Херсонщині. Разом із кількома підрозділами першого батальйону 40 ОбрБО ми побували на нічному виїзді з екіпажем "бомбера" та спостерігали за піхотинцями, які вчилися десантуватися з човнів і займати позиції після перетину річки.
"Вони масово лізуть"
Підготовка до бойового вильоту "Кажана" може займати від кількох годин до кількох днів. На ефективність такого дрона впливає багато факторів, кажуть військові. Від технічної справності й потрібних боєприпасів, до погодних умов, роботи розвідки й обстановки перед самим вильотом.
Саме через обстановку — активність російських крил-розвідників над Херсоном, наш виїзд переносився кілька разів протягом доби.
"Дуже вони нас не люблять і постійно шукають. От побачите, якщо засічуть, буде летіти туди все. Можуть і КАБ не пожаліти", — каже "Лівша", не відриваючи очі від планшета, на якому видно "Орлан" і ZALA — ворожі безпілотники, що патрулюють небо саме в тому напрямку, куди ми маємо рухатися.
В затяжних перекурах перед стартом хлопці згадують історії зі служби. Усі бійці в цьому екіпажі — з півдня. "Лівша" пішов до війська в перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку був у лавах місцевого формування добровольців, допомагав Збройним силам зупиняти російські колони, що сунули на Миколаїв з уже окупованої Херсонщини. У 2023 році "Лівша" потрапив у 123 бригаду ТрО, а звідти у нещодавно сформовану 40 ОБрБО.
Про ситуацію у своїй смузі бійці говорять, що вона контрольована. Широка річка не дозволяє непомітно здійснити великі маневри. Однак невеликі групи російської піхоти постійно пересуваються на островах.
"Вони масово лізуть. Якась частина закріпляється, формують нові спостережні пункти, пересуваються ближче до нашого берега. Наша робота — виявляти й знищувати такі пункти, "розбирати" бліндажі й човни", — пояснює "Лівша".
"Кацапи штурмували нас на острові"
Через кілька годин нам все ж вдається дістатися позиції. Тут усе відбувається оперативно: вигрузка дрона та іншого обладнання, встановлення зв’язку через Starlink, підключення батарей і фіксація боєприпасу до "Кажана". Після цього — знову очікування, узгодження з пунктом управління. Треба, щоб бомбардувальнику не заважали дружні РЕБи, а це — поширена ситуація, кажуть військові.
Боєць з позивним "Катана" — родом із Миколаївщини. У 2014 році служив за контрактом у 36 бригаді морської піхоти. У 2022-му потрапив до 123 бригади ТрО, де був кулеметником. Воював за Херсон, Снігурівку. А після звільнення правобережжя не раз побував на островах, тому знає, як важко утримувати позиції в цій місцевості.
"До підриву Каховської ГЕС кацапи штурмували нас на Білогрудовому острові. Тоді двох наших втратили "двохсотими", були плотні стрілецькі бої, ми вибивали їх із хат. Коли почалося підтоплення, побачили, що їх там десятки, на деревах сиділи, тонули", — згадує "Катана".
В роті ударних безпілотних комплексів першого бату він служить близько року. Каже, подобається ефективність підрозділу, адже одразу бачиш результат роботи.
Три скиди по цілях
Нарешті усе готове до вильоту і пілот "Кажана" з позивним "Шустрий" натискає на пульті кнопки старту. З укриття чути гул гвинтів. "Кажан" на декілька секунд зависає з вибухівкою над нами й відлітає в сторону противника.
"Найважче контролювати дрон, коли його починають давить РЕБами з усіх сторін. Вирвати його із цього положення, стабілізувати. Тоді буває аж руки трусяться", — пояснює "Шустрий".
На моніторі видно, як борт перетинає Дніпро, наближається до російських позицій. В цей час ми втрачаємо відеосигнал — діє ворожий РЕБ. Однак це не має вплинути на виконання завдання. "Кажан" самостійно йде до цілі по визначених координатах. На місці дрон скидає вибухівку і повертається.
На стрімі від іншого підрозділу видно розрив, після якого кілька російських солдатів починають бігати довкола позицій.
"Схоже, когось там прих*ярило, шукають "трьохсотого". Або якесь майно рятують. Просто так на місце підриву вони б не бігли", — коментує трансляцію "Лівша".
Тим часом "Кажан" повертається на точку злету. Хлопці повторюють процедуру: встановлюють батареї, вішають вибухівку і бомбер відправляється на нову місію.
"Буває, швидко відпрацюєш — і назад. А буває цілу ніч борешся не тільки з противником, а і з погодою, РЕБами, ще якимись перешкодами. Ну, мінімум сьогодні ми виконали: три скиди по визначених цілях. Плюс суміжники додали їм з артилерії та скидами з Мавіка", — підсумовує роботу "Катана".
В Херсон повертаємось на світанку, швидко проїжджаючи дорогою, яку часто атакують російські FPV-дрони. Але цього разу все минає спокійно.
"Вчимося ставати морпіхами"
У складі Корпусу морської піхоти бригади берегової оборони діють відносно недавно. Специфіка і місця їхнього застосування зрозумілі з самої назви. Це і механізовані з’єднання для роботи на суші, і участь в операціях на воді.
В гостях у 40 бригади берегової оборони цього разу ми мали змогу подивитися елементи навчань десантування з човнів, орієнтування та закріплення бійців на місцевості.
"Спочатку зробили трек-маршрут. Провели інструктаж, відмітили контрольні точки, на яких бійці повинні доповідати по прибуттю. Вони рухаються в трьох групах. Наш пілот спостерігає, як вони пересуваються, чи вдало маскуються, як реагують на скиди гранат", — розказує військовослужбовець 40 ОбрБО з позивним "Суба".
Працювати на воді в повному екіпіруванні, десантуватися з човнів і переміщуватися плавнями непросто навіть у навчальних умовах у світлу пору доби. Густий очерет застилає усе під ногами й перед очима. Ступаєш і не знаєш, що попереду: вода, корчі, болото.
За словами "Суби", основна ціль таких тренувань — навчитися, як поводити себе на островах, маскуватися в різній місцевості, адже тут, на півдні, бійці мають бути готові виконувати завдання і на суші, і на воді, і в небі.
Про свій службовий шлях "Суба" каже з посмішкою: "Ми давно в цьому бізнесі". Він починав з оборони Києва, далі була Авдіївка, Мар’їнка, Курахове, Торецьк, Запорізька область.
"В принципі, до війни звикаєш за три роки. Міняється тільки ландшафт. Раніше з бійниці бліндажа було видно терикони та посадки, а тепер — воду і противника на тому березі. Ми вчимося ставати морпіхами, накладаємо попередній досвід у сухопутних військах, і так шукаємо кращі варіанти вирішення задач", — говорить військовий.
"Вони не відмовилися від ідеї повернути Херсон"
Ситуацію на островах він описує як "перетягування каната". Якісь території контролюють росіяни, але під постійним вогнем ЗСУ. Інші прибережні ділянки та окремі позиції на лівому березі Дніпра залишаються за українськими військами. Проте ситуація може змінитися швидко, зокрема через те, що противник постійно наступає малими групами.
"Чим ближче ворог до нашого берега, тим простіше їм зробити плацдарм для наступальних дій. Я б не сказав, що вони відмовилися від ідеї повернути Херсон. Нещодавно ми чули такі новини й в медіа. Готуємось до різних сценаріїв, але поки серйозних рухів не спостерігаємо. В основному працюють дрони та артилерія… Якщо піхотинцю довелося вступати в стрілецький бій, значить ми не допрацювали", — каже "Суба" про обстановку на напрямку.
"Хочеться на човнах рибалити, а не в засідки з автоматами"
"Тут, на Херсонщині, багато дронів, найбільша небезпека від них, важко сховатися. Якщо зрозумів, що скид, у тебе є кілька секунд, щоб відбігти. От сьогодні якраз моделюємо таку ситуацію на островах", — каже військовий із позивним "Заєць", знімаючи з себе маскувальну кікімору після повернення з навчальної висадки на острів.
Він служить з жовтня минулого року. Встиг побувати на Сумщині та Донеччині. Має рідню в Голій Пристані, що на окупованому лівобережжі Херсонської області. Боєць каже, що дуже хотів би повернутися в ті місця.
"Тут же зовсім поряд. Отак по річці — і в Гопрах. Хочеться, щоб усе це швидше закінчилося, щоб на човнах рибалити, а не в засідки виходити з автоматами. Не знаємо, чи буде якесь перемир'я, поки що це схоже на байки. Але отак залишати, як хоче Росія, віддати їм усе — це неправильно", — говорить "Заєць".
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації "Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією
Джерело – Суспільне
