Уродженка Росії заявила, що під час однієї з поїздок на тимчасово окуповану частину Херсонської області вивезла звідти 4-річну дівчинку та планує її вдочерити. Про це вона розповіла на зустрічі з очільником Кремля Путіним у четвер, 6 березня 2025-го. Редакція розслідувань Суспільного з'ясувала, хто ця жінка, до якої сім'ї може потрапити українська дитина та чому дії росіянки — порушення міжнародного права.
Приїхала просити Путіна про пільги
Виступ представниці організації "Жена і мать гєроя. Крим" на зустрічі з Путіним завірусився як в українських, так і у російських соцмережах. Жінка заявила:
"Одним з наших нових напрямків є допомога дітям, які залишились без батьків на "історичних" територіях. Вже було декілька поїздок і будуть ще, але під час першої поїздки до Херсонської області ми знайшли свою доньку. Зараз вона в сім'ї, поки що під опікою, але ми над цим працюємо".
— Скільки їй? — запитав Путін.
— Чотири рочки.
Фрагмент відео зустрічі з Путіним. Джерело відео: телеграм-канал Сергія Стерненка
Наприкінці розмови з Путіним жінка подякувала йому "від всіх кримчан за "кримську весну" (цей термін використовується в російській офіційній риториці для позначення подій, пов’язаних з анексією Криму Росією у 2014-му)" і сказала, що фінальною крапкою для сімей загиблих окупантів буде перемога РФ:
"Ми дуже чекаємо на перемогу. Мені здається, наші сини заспокояться остаточно, коли буде мир. Але лише ми повинні йти до кінця, ми не повинні нікому поступатися".
Розмовляла з Путіним Ольга Дорохіна. Родом вона з міста Єльця, що у Липецькій області РФ, але у 2016 році її сім'я переїхала до анексованого Сімферополя. Старший син жінки Владіслав Дорохін спочатку вступив до вишу, але не закінчив його і пішов до армії. Був матросом на Чорноморському флоті, а коли почалось повномасштабне вторгнення РФ в Україну, пішов воювати на боці окупантів — у складі 810-ї бригади морської піхоти. Дорохін загинув у червні 2022 року на Донеччині. Йому був 21 рік.
Після смерті старшого сина Ольга Дорохіна вступила до регіональної організації "Жена і мать гєроя. Крим" і, за її словами, почала їздили з "гуманітарними місіями" на окуповані території України. Під час однієї з них вона і вивезла з Херсонщини 4-річну дівчинку.
На сторінці Ольги Дорохіної у російській соцмережі — численні фото загиблого сина та відео з заходів на честь його вшанування. Жодного фото чи допису, де жінка б розповіла про дитину, яку хоче всиновити, немає.
До слова, на честь Владислава Дорохіна у Сімферополі назвали школу та відкрили у ній клас "юних дорохінців" — черговий мілітарний клас, які росіяни створюють на окупованих українських територіях. Журналісти редакції розслідувань Суспільного раніше розповідали, як Росія робить з українських дітей російських військових.
Алєксандр Дорохін, чоловік Ольги, — колишній ФСІНовець (ФСІН — федеральна служба виконання покарань у РФ) та ветеран чеченської війни. В інтерв'ю виданню "Московскій Комсомолєц в Криму" він розповів, що з 2008-го працював на посаді начальника відділу з виховної роботи у виправній колонії Єльця. У Сімферополі працював на аналогічній посаді у місцевій колонії, але з 2017-го у відставці. На своїй сторінці у російській соцмережі Дорохін публікує фото та відео, присвячені загиблому сину, а також фото з війни у Чечні й з заходів на честь ветеранів ФСІН.
"Насильницька передача дітей з однієї групи до іншої вважається злочином геноциду"
На сторінці організації "Жена і мать гєроя. Крим" у російській соцмережі ми не знайшли жодного фото, яке б підтверджувало "гуманітарні" поїздки. В описі йдеться, що проєкт організували у Криму на початку 2023 року, а основна його місія — підтримка сімей російських військових. Переважна більшість фото на сторінці — матерів та дружин загиблих військових РФ.
Тому поки невідомо, звідки саме у Херсонській області Ольга Дорохіна забрала 4-річну дитину. Юристка ГО "Регіональний центр прав людини" Катерина Рашевська у коментарі журналістам Суспільного припустила, що дівчинка могла бути з Херсонського дитячого будинку, звідки у 2022-му російські військові вивезли машинами швидкої допомоги дітей-сиріт у невідомому напрямку.
На російських сайтах ми знайшли інформацію, що 50 дітей віком від 4 місяців до 4 років з цього будинку вивезли до Сімферополя. З них 20 дітей віддали у сім'ї. Про це російському виданню "Ріа Новості" повідомляла "міністерка соцполітики" окупаційної адміністрації Херсонської області Алла Бархатнова. Частину дітей розмістили у Сімферопольському дитячому будинку "Ёлочка".
"Якщо ця дитина не була статусноюУ сфері сімейного права — дитина, щодо якої офіційно визначено правовий статус (наприклад, сирота, дитина, що позбавлена батьківського піклування, усиновлена тощо) до початку повномасштабного вторгнення, це може кваліфікуватись як викрадення. Але ми б про це почули. Батьки б шукали можливості якось зв'язатися і знайти свою дитину. Або це так звана "воєнна сирота", тобто дитина, батьків якої вбили, відсіяли на фільтрації тощо. Якщо це дитина статусна, тоді маємо розуміти, що вона була маленька на початок повномасштабного вторгнення, а такі діти розміщувалися тільки в одній інституції — у Херсонському обласному будинку дитини", — каже Рашевська.
У міжнародному гуманітарному праві, за словами юристки, немає статті, яка б забороняла опіку та усиновлення:
"Але насильницька передача дітей з однієї групи до іншої вважається злочином геноциду. Інше питання, що для того, щоб довести, що батьки вчинили злочин геноциду, маємо чітко продемонструвати, що вони діяли з умислом знищити українську національну групу. Тобто умовно, коли говоримо про родини російських військових, то можливо такий зв'язок навіть вдасться продемонструвати, коли вони так ідеально розділяли всю цю операцію Путіна, підтримували її діями, бо пішли служити й брали участь у так званій “СВО” (так російська пропаганда називає війну в Україні — ред.)".
Катерина Рашевська додає: дії росіянки можна спробувати кваліфікувати як невиправдану затримку репатріації дітей, тобто їхнє безпідставне утримання від повернення до сімей або країни походження після зникнення обставин, які призвели до їхнього переміщення. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1949 року вказує, що невиправдана затримка репатріації цивільних є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та кваліфікується як воєнний злочин. Ця невиправдана затримка, додає Рашевська, може бути також у сукупності з депортацією або примусовим переміщенням:
"У випадку цієї жінки, якщо вона прямо з Херсонщини забрала цю дівчинку, примусово перемістила в Крим, тоді це воєнний злочин — примусове переміщення. І також це буде невиправдана затримка репатріації, бо вона не хоче її повертати й, ба більше, ми в її словах у відео бачимо умисел не обмежуватися опікою. Вона каже: "Поки що опіка". Тобто другий крок — це удочеріння. Інших форм немає. Це умисел залишити дитину назавжди під своїм контролем, і це може мати характер воєнного злочину. У будь-якому випадку мова йде про серйозні порушення прав дитини. Не може дитина зростати в родині, де батько — службовець ФСІН. Там не можуть виховати дитину, в якої буде українська ідентичність. І це означає, що це порушення статті восьмої Конвенції про права дитини, тобто забезпечення права зберігати свою ідентичність".
Правозахисниця додає: сім'я Дорохіних приховує дитину, щоб українська сторона не дізналася хто це та не розпочала процес повернення на територію України.
"Нами ідентифіковані діти з Херсонського обласного будинку дитини. В нас є фотокартки, ми знаємо їхні прізвища, імена, по батькові. І Україна знає, що це за діти", — говорить юристка.
Регіональний центр прав людини в рамках дослідження, яке проводили наприкінці 2023-го – на початку 2024-го, встановив 85 російських так званих прийомних батьків, у яких перебуває близько 150 українських дітей. Станом на березень 2025 року українські діти залишаються у російських родинах. З них, за словами Катерини Рашевської, майже 13% дітей опинилися у родинах, де є військовослужбовці. Це друга за чисельністю група осіб за професією, до яких потрапили українські діти. До першої групи належать представники освіти, каже правозахисниця.
Джерело – Суспільне
