Тривалий час родина Німовців жила в окупації на Херсонщині. Семеро їх дітей сиділи вдома та дистанційно навчалися в українській школі. Наразі ж родина оселилася на Хмельниччині, розповідає переселенка Олена Німовець.
"Вже я знала точно, що ми будемо виїжджати. Останньою краплею стало те, що прийшли міняти свідоцтво про народження дітей на російське. Я питаю: а українське хоч залишається? Ні, кажуть, українське відбираємо",— розповідає жителька Херсонщини.
Півтора року родина Німовців жила в окупації на Херсонщині. Психологічно було складно, каже жінка.
"Діти сиділи вдома, дистанційно займалися, щоб закінчити українську школу. Коли відкрили російську школу,10 травня, мої діти не пішли. То росіяни на другий день мене викликали. Вони поставили умову, якщо діти не підуть до школи, то дітей відберуть, а мене вивезуть",— розповідає Олена Німовець.
У родини семеро дітей. Будинок сімейного типу створили у 2017 році.
"Четверо діток у нас — це діти, які позбавлені батьківського піклування, п’ята дівчинка — дитина-сирота, і двоє діток у нас власних. Найстаршій 16 років, потім два хлопчики — по 14 років, вони в один клас ходять. 13, 9, 11 і найменшому 7 років.
На російському кордоні, як виїжджали з окупації, розповідає жінка, всі речі перевіряли, тому найулюбленіший одяг — вишиванки, не могли взяти із собою. Це було перше, що придбали на Хмельниччині, коли облаштувалися.
Наразі сім'я мешкає у селі Требухівці, Меджибізької громади. Родина сплачує комунальні послуги, оренду житла на рік – оплатив один із благодійних фондів Хмельницького.
"Нас все влаштовує, будинок гарний, комфортний, є всі умови, які нам потрібні",— каже переселенка Олена Німовець.
"Люди дуже допомагають, люб’язні. Ми навіть з Лєною один раз заплакали, що як до нас ставляться. Сюди приїхали, в мене шлунок болів 50 років, мучився, а сюди приїхав, ні одної пігулки не п’ю, все пройшло",— розповідає чоловік Олени Сергій Німовець.
Жінка каже, на велику сім’ю зварити їсти, — то звична справа. Ніхто харчами не перебирає.
"Ми варимо кашу так, щоб одразу свіженьке поїв, і все, щоб не залишалося. Я вже знаю, на яку порцію варити. Для борщу у мене тут ще немає таких каструль. Вдома 12 літрова каструля для борщу. Можна було зварити та поставити в холодильник. Суп у нас кожного дня свіженький",— розповідає Олена Німовець.
На сьогодні, найбільша мрія для родини Німовців – закінчення війни та повернення до рідної домівки.
Джерело – Суспільне