Встигає навчатися сам та викладати іншим: 18-річний херсонець Назарій Данилюк працює репетитором з математики для школярів та паралельно навчається на другому курсі Херсонської морської академії на суднового електромеханіка. Робить це, аби допомогти батькам, які залишаються в Херсоні.
"Мої батьки залишились в Херсоні, щоб доглядати за бабусею. Я пішов працювати репетитором, бо я розумів, треба щось робити з життям, раз так все складається і треба допомагати моїм рідним. Я розумію, що 18 років — це реально час почати брати відповідальність за себе і за своє життя. І також відповідальність за свою родину", — розповів хлопець.
15 квітня Назарій виїхав з тимчасово купованого на той час Херсона. Перше оголошення про послуги репетитора хлопець дав у травні у Фейсбуці.
"Більшість людей підтримувала, багато писали. З’явилися перші клієнти і я зрозумів, що це дуже кльова справа і попит дуже великий. математику обрав, бо навчався в математичній школі у Херсоні. І взагалі, я любив цей предмет. Сестра також була репетитором з математики. Тому я вирішив, що це найкращий варіант для мене, що можу використовувати себе, свій розум, допомагати собі й батькам, бути фінансово незалежним", — згадує Назарій.
За перший місяць репетиторства хлопець набрав 40 учнів. Зараз їх стало менше через проблеми з електроенергію та зв'язком. Його наймолодшому учню — 7 років, найстаршому — 17.
"Мені писали самі батьки, що потрібен якийсь приклад для дітей, бо діти не хочуть брати приклад з літніх людей, їм не цікаво. А от коли вони бачать когось майже свого ж віку, їм подобається. Я не знаю, як вони до мене ставляться, але часто бачу їх посмішки після занять, вони кажуть: “Я хочу, щоб ви прийшли, коли ви прийдете?” Дехто на мене злий, бо я задаю домашні завдання, дехто навпаки отримує від цього задоволення", — посміхається хлопець.
За останні пів року Назарій встиг пожити у Львові, їздити на змагання зі спортивного орієнтування до Португалії. Зараз — в Одесі. Увесь цей час хлопець живе самостійно і забезпечував себе.
"На життя і на житло зараз моїх доходів вистачає. У мене зараз на тиждень до 15 занять усього по годині. Коли було світло і коли були онлайн заняття, могла кількість доходити до 50", — розповідає юнак.
Перший час більше уваги приділяв роботі, ніж навчанню, згадує Назарій.
"Писав вчителям і питав, що зробити, щоб не бути гіршим за інших. До цього мені подобалося навчатися і я був першим у своїй групі за оцінками. Коли немає світла, то часу вистачає робити домашні завдання, також займатися репетиторством", — говорить хлопець.
До початку повномасштабного вторгнення Назарій Данилюк, серйозно займався спортивним орієнтуванням, мріяв потрапити на чемпіонати Європи та світу.
"Зараз у мене немає можливості тренуватися саме з картою, але я бігаю, бігаю ввечері з ліхтариком, бігаю зранку, в обід, тобто, коли є вільний час. Я мрію дуже сильно про те, щоб повернутися в Херсон і особливо про те, щоб побігати нашим лісом, бо це для мене місце сили", — розповідає Назарій.
Коли опинявся в скруті, ділиться хлопець, на допомогу зажди приходили люди. Вони не знали його, але допомагали, хто як міг, згадує Назарій.
"Якось мені написав військовий, який захищає нашу країну і він просив мене скинути мені номер картки й кинув мені гроші. Я просто не розумів, що таке можливо. І я йшов, і реально плакав. Я був дуже вдячний. Це була перша людина, яка мені так допомогла. І зараз я з ним підтримую зв’язок. Якась жінка у фейсбуці, я не знаю, хто вона, звідки, зробила репост мого оголошення. І після цього мені почали писати, дзвонити дуже багато людей. Зараз там майже 8 тисяч репостів у фейсбуці. 6 тисяч лайків", — говорить Назарій.
Два тижні тому Назарій вперше за вісім місяців зустрівся зі своїми батьками.Вони сказали йому, що син дуже подорослішав і вони ним пишаються. Найбільша мрія хлопця, щоб закінчилася війна, щоб було якомога менше було загиблих.
"Війна, мабуть, змусила мене подорослішати й взяти повністю відповідальність за своє життя на себе. Стати самостійним, бо я розумів, що батьки залишаються у Херсоні і може статися, що сьогодні я з ними поспілкуюся, а завтра зранку вони не будуть мати змогу зі мною поспілкуватися. З ними може щось статися і це дуже підштовхувало робити якісь дії", — сказав Назарій.
Читайте також
Херсонський художній музей запрошує на Museum Selfie Day
"Майстерня нескорених": скадовська молодь допомагає відбудовувати громади на Херсонщині
"Я ніколи їм не пробачу". Як співробітник херсонського музею став стрільцем Нацгвардії
Переховувався та викладав англійську українським студентам. Історія американця в окупованому Херсоні
326 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
