Житель Херсонщини, одинадцятирічний Максим Зарічний з села Підстепного Олешківської громади збирає гроші, щоб допомогти українським військовим. Він співає на вулицях, виручене віддає на купівлю генераторів, турбопічок, старлінків. Хлопець вже зібрав понад 190 тисяч. Максим та його батьки розповіли Суспільному, як школяр став волонтером.
Колись мріяв про велику сцену, тепер співає на вулицях. Максим Зарічний вирішив у такий спосіб збирати гроші для ЗСУ, коли побачив у Фейсбуці, як це робила одна дівчинка, розповіла мама хлопчика Ірина Зарічна.
До війни їх родина жила в селі Підстепне Олешківської громади. Після повномасштабного вторгнення протрималися вдома місяць, а потім зрозуміли, що треба їхати з окупованої території, згадує жінка.
"Виїхали на Львівщину, в селище Івано-Франкове. Максим онлайн навчається у своїй школі, він у шостому класі. Крім того, продовжує дистанційні заняття з вокалу, а до музичної школи нам тепер їздити 15 кілометрів — до Новояворівської. Максим задоволений, бо тут свого часу вчилися Дзідзьо та Кузьма Скрябін", — говорить Ірина.
У свої 11 років Максим уже виступав по всій Херсонщині, брав участь у всеукраїнських конкурсах, посідав призові місця — з них 11 перших, ділиться жінка.
Батько хвалиться, вдома на поличках 9 медалей, 28 призових кубків, безліч дипломів. Музикою хлопчик займається три роки, розповів батько Сергій Зарічний.
"Після другого класу класна керівниця Максима порадила нам показати його фахівцям, бо, на її думку, в нього добре виходило співати. Ми пішли на прослуховування до вчительки з вокалу Антоніни Потужньої, і вона почала з ним займатися. А згодом ми пройшли конкурс у музичній школі Олешок і почали їздити туди на заняття. Максим грав на фортепіано, співав у хорі та дуже полюбив сольфеджіо. На День незалежності його вперше запросили виступити на концерті в нашому селі. А потім ми спробували виступити на музичному конкурсі в Бердянську й одразу зайняли третє місце. А згодом Максим брав участь у багатьох співочих конкурсах, і в більшості ставав переможцем", — розповів Сергій Зарічний.
Максим — маленький хлопчик, але великий трудівник, каже його вчителька з вокалу Антоніна Потужня.
"Мене вразила та відповідь, яку він дав мені на просте запитання. Чому ти хочеш стати співаком? Він сказав, що я хочу стати зіркою і зробити для своїх батьків краще життя, аби вони так тяжко й важко не працювали на городі задля того, щоб у мене було світле майбутнє", — згадує вчителька.
Антоніна каже, що саме з того часу хлопець собі поставив за мету досягти успіху, здобути професійну освіту. Через рік він вступив в музичну школу.
"Я вважаю, що людина має отримати фахові знання з музичних дисциплін. І дотепер він займається в музичній школі, вже в четвертому класі, одночасно ми проводимо онлайн заняття, бо війна. Я думаю, що з нього будуть люди", — каже вчителька.
У перервах між заняттями музикою та навчанням в школі Максим займається волонтерством, назбирав вже понад 190 тисяч гривень. Хлопчик долучався до збирання коштів на два потужні генератори й на старлінк, купив дві бензопили та 6 турбопечей.
"Я хочу назбирати вже, щоб було 200 тисяч гривень. Для мене збирати кошти — це дуже важлива справа, тому що цим я допомагаю Збройним Силам України", — каже Максим Зарічний.
Вуличні виступи організовують щосуботи, розповідає мама хлопчика. В інші дні працює тато, який возить їх містечками Львівщини — Городок, Яворів, Новояворівськ, Жовкву та Івано-Франкове.
"Пробували у Львів, але не виходить, бо одразу після виступів нам треба встигнути на заняття в музичну школу. Ми сідаємо в машину, беремо маленьку колонку з мікрофоном і їдемо. Стаємо на вулиці й співаємо. Перехожі йдуть і кидають йому гроші, дякують", — розповідає Ірина Зарічна.
Максим каже, вдячний людям, які дають йому гроші та підбадьорюють. А також батькам — без їхньої підтримки волонтером би не став. Тепер волонтерять разом, крім виступів, роблять окопні свічки для ЗСУ і плетуть маскувальні сітки.
Хлопець готовий допомагати, скільки потрібно, але сподівається, що війна скоро закінчиться. Тоді, каже, повернеться до звичного життя.
"Мені дуже подобається співати, і співаю я з великим задоволенням. Іноді для мене ці моменти найщасливіші в житті. Я хочу пов'язати з музикою своє життя, стати музикантом, самому створювати пісні та поезії. Хочу, щоб скоріше була вже Перемога України. Щоб повернутися скоріше додому, побачити своїх друзів, погратися з ними, навчатися у рідній школі та займатися музикою зі своєю вчителькою. Я вірю в перемогу, я вірю ЗСУ!" — говорить Максим Зарічний.
Читайте також
Допомагали ЗСУ під час окупації. Історія херсонської родини
306 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне