Переживши 8,5 місяців окупації, на площу Свободи він, як і більшість херсонців, тепер приходить мало не щодня. У День Гідності та Свободи – тут від ранку. Дементій Білий — голова обласної організації Комітету виборців України та учасник Революції гідності. Пригадує, його особиста боротьба за незалежність країни розпочалась у нульових роках. Свою історію Дементій розповів Суспільному.
Голова обласної організації КВУ Дементій Білий згадує, разом з колегами тоді, на президентських виборах 2004-го, фіксували порушення та намагались відстояти вибір українців.
"Нагадаю, були вибори президента, Янукович тоді брутально фальшував вибори, влада порушувала права виборців і наша організація фіксувала ці порушення. В приміщенні для голосування намагались зупинити фальшування. Це не завжди вдавалось і ми вийшли на майдан вперше", — розповідає Дементій Бєлий.
Рік початку революції гідності, пригадує Дементій, по суті став початком збройної агресії Росії проти України. Тому тоді він з однодумцями не лише був на майдані у Херсоні та Києві, вони намагались захищати рідне місто від загрози збройного нападу.
" Знову херсонці, українці вийшли на майдани, це було досить важко. Я пам’ятаю як приходили на майдан у Херсоні багато херсонців. Вони відстоювали попри тиск правоохоронців, а точніше силовиків, які намагались всіх нас загнати в єдине стійло євроазійського простору разом з Росією. Ці події революції Гідності вони привели до початку військової агресії Росії. Раніше це було втручання у виборчий процес, інформ-агресія і допомога силовикам, щоб приборкати активістів, а потім почалась справжня військова агресія. Багато херсонців пішли на фронт. І це трагедія Іловайська, жахлива трагедія для Херсона. Історія батальйону Херсон жахлива історія. Ми бачили, що після 2015 року Україна почала відроджуватись знов, почала розбудовуватись наша могутня українська армія. І ця армія і весь український народ у лютому 2022 зустріли агресора", — говорить Дементій.
У березні та квітні ця площа знов ожила, каже Дементій. Він разом з тисячами херсонців почав виходити на мітинги проти російської окупації.
"Це було таке явище, коли всі херсонці виходили. Останнього разу я був десь наприкінці квітня, коли нас орки розігнали сльозогінним газом. Я пам’ятаю, як ти дихаєш цим газом і таке відчуття, що зупиняється серце. Це було важко, Це було жорстоко проти українців, які звикли вільно говорити, які звикли виходити на майдани, на площі, коли можна говорити все, що ти думаєш, і окупанти намагалися нам заткнути рота. Спочатку силою, погрозами, підкупом, намагалися заткнути рота херсонцям і це їм не вдалось. Завжди з першого до останнього дня окупації херсонці вважали росіян орками, окупантами, ворожою силою. Ця українськість Херсону вона була практично вистраждана", — розповів Дементій.
Далі розпочались нестерпні місяці окупації, переховування, конспірація і непереборна віра в ЗСУ. Звістку про звільнення Дементій Білий, як і решта херсонців, зустрів сльозами радості. Битву за Херсон, каже, чоловік, росіяни програли по всіх фронтах.
"Вони програли Херсон не тільки в битві, вони програли битву за свідомість херсонців, до них ніхто не пішов фактично. Вони примусом та підкупом намагались знайти підтримку. Я залишився. Не виїхати з Херсона були різні причини і безпекові, і догляд за рідними, але найголовніше я думав так – якщо я виїду, то ЗСУ не зможуть звільнити Херсон, для мене це було неможливо, я вірив у ЗСУ і залишався тут з вірою, я знав що ЗСУ прийде і це буде швидко. Так і сталось", — розповідає Бєлий.
Сьогодні херсонці, які відстояли свій український Херсон, теж на Площі Свободи. Люди прийшли віддати шану загиблим героям та вкотре подякувати визволителям.
"Ми щасливі, бо ми вільні, ми можемо вільно дихати, вільно ходити, вільно спілкуватися, вільно їздити. Це для нас саме головне", — говорить жінка.
Також зранку на площі Свободи до монумента Героям Небесної сотні поклали квіти.
Читайте також
271 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
