Мешканці Херсона третій день виходять на площу Свободи, щоб відсвяткувати звільнення міста. Вдень на вулицях помітно побільшало людей. Утім, з 17:00 вже починає діяти комендантська година. Вночі місто занурюється у темряву — тут досі немає електрики, води та газу.
Мобільні оператори намагаються налагодити зв'язок та будують нову стільникову мережу для міста. Поки ж подзвонити рідним можна лише з центральної площі, де працюють станції Starlink.
У місті продовжують працювати лікарні, де потреби в електриці можуть задовольнити лише частково завдяки генераторам.
14 листопада вибухотехніки перевіряли Херсонський ізолятор тимчасового тримання. Наш журналіст рухався за ними й побачив там апарат "Тапік" та прикручені шурупами до підлоги стільці. Як повертається до життя звільнене з окупації південне місто — у фоторепортажі Суспільного.
Херсонки Марина (ліворуч) та Віталіна на площі Свободи у центрі нещодавно звільненого міста, 14 листопада 2022 року. Держслужбовиця Марина заховала документи людей, які зберігалися у міграційній службі. Віталіна, освітянка, розповідає як під час окупації вчителі навчали учнів через Zoom. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
На площі Свободи у Херсоні продовжують святкувати звільнення міста, 14 листопада 2022 року. Тут також можна спіймати мобільний інтернет чи підзарядити телефон, щоб зв'язатись з рідними. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Медики у міській лікарні Херсона, яка не припиняла роботу під час окупації, 14 листопада 2022 року. Медсестра Олена розповідає як у перші дні російського вторгнення тут лікували поранених українських військових, а згодом медсестри переховували їх у себе вдома. Зараз на стаціонарі близько 70-ти хворих. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Приміщення ізолятора тимчасового утримання в Херсоні на вулиці Теплоенергетиків — одне з місць, де російські військові імовірно катували людей. У камерах тут залишилися особисті речі ув'язнених. На стінах — написи з російської пропаганди та засічки, за допомогою яких рахували дні.
Одна з камер, де утримували людей в Херсонському ІТТ, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Пропагандистські написи на стіні та видряпаний гімн Росії у камері Херсонського ІТТ, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Посуд та особисті речі утримуваних у Херсонському ІТТ, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Камера у Херсонському ІТТ, де, ймовірно, могли катувати людей, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
"Тапік" — телефонний апарат польовий, який російські військові могли використовувати для катування струмом в ізоляторі тимчасового тримання. Херсон, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Камера у Херсонському ІТТ, 14 листопада 2022 року. На стіні "хрестиками" вели відлік днів. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Особисті речі ув'язнених у камері Херсонського ІТТ, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Напис на стіні у камері ІТТ: "Коли ти виберешся з полону живим. Ти вже не захочеш повертатися знову. І будеш мріяти забути це болісне пекло. Але як би ти не намагався – у тебе ні чорта не виходитиме...". Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Текст пропагандистської пісні, яку, ймовірно, заставляли вчити ув'язнених у Херсонському ІТТ, 14 листопада 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Побутова техніка у гаражах на території ізолятора, яку російські військові ймовірно не встигли вивезти, коли відступали з міста. Херсон, 14 листопада 2022 року. Під час відходу з правобережжя Херсонщини російські військові грабували приватні будинки, об'єкти інфраструктури міста та промислові підприємства. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
На вулицях Херсона з кожним днем більшає людей, 14 листопада 2022 року. На білбордах – залишки російської пропаганди про так званий "референдум" та те, що "Росія тут назавжди". Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Увечері більша частина міста темна і виглядає як привид, Херсон, 14 листопада 2022 року. Однак потроху адмінбудівлі та лікарні починають підключати до генераторів. Комендантська година у Херсоні відтепер діє з 17 вечора. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Читайте також
"Магазини пограбували. Заможна Російська імперія" — як жила Снігурівка під окупацією. Історії місцевих
Прапори, обійми та сльози. Як херсонці святкують свободу і зустрічають українських військових
Лиман — український. Фоторепортаж зі звільненого міста на Донеччині
