Життя поступово повертається до звільненого Херсона. Нарешті через деякий час після окупації тут, хоч поки що й частково, з'явилася електрика. Попри пропозиції влади евакуюватися, багато громадян збираються зимувати в рідному місті.Про те, як живуть сьогодні люди у звільненому Херсоні, на своїй сторінці у facebook написав місцевий журналіст Костянтин Риженко.
«По Херсону. Життя трохи налагоджується. Велика шана комунальникам, енергетикам, волонтерам і приватним компаніям, — пише Костянтин. — Місцями є світло, багато де є вода, зв'язок мобільний майже усюди. З інтернетом, на жаль, набагато гірше. Мобільний інтернет є лише у центрі, біля бавовняного комбінату, та ще в деяких районах міста.
Велика проблема з периферійними районами та вулицями міста. Багато де ні світла, ні води, ні зв'язку. Це райони Східний, Нафтогавань, на вулиці Сенявіна. Дуже багато людей скаржаться.
Гуманітарка. Нарешті припинились це політичне сафарі (мається на увазі роздача гуманитрарки представниками політичних партій. — Авт.) в центрі міста: волонтери потроху почали її розподіляти по районах. Допомагають релігійні заклади і небайдужий приватний бізнес. Але все одно ще хаос. Багато є публікацій про те, що в місто завозять сотні тон гуманітарної допомоги, але я спостерігаю, що по районах її все менше і менше".
У місті поки що дуже багато проблем із забезпеченням продовольства. Журналіст пише, що йому довелося об'їхати майже всі магазини міста, щоб скупитися на приготування обіду.
«Працює декілька магазинів і декілька заправок. Місто спустошене. Навіть о полудні на вулиці вкрай мало людей.
Ще про магазини. Насправді їх дуже мало. Аби скупитись сьогодні на вечерю довелось об'їхати пів міста — це от третій дня. Те ж саме с АЗС. Їх працює дуже мало".
Водночас, як пише Костянтин Риженко, росіяни регулярно обстрілюють Херсон. Але місцеві жителі цього начебто й не помічають.
«Обстріли, вони є регулярно, але мешканців Херсону це якось не вставляє, ніхто на них навіть не звертає уваги. Воєнних у місті майже немає. Спостерігаю поодиноких воєнних проїздом у місті, але щоб десь вони базувались, не бачив і не чув. Це ще раз доводить, що русня просто тероризує цивільне населення».
Що відразу впадає в око, пише журналіст, так це те, що місто майже порожнє. Багато людей, кому вдалося, поїхали із Херсона. А ті, хто лишилися тут зимувати, ще побоюються вільно залишати свої будинки.
«Загалом місто виглядає як привид. Якщо пройтись по вулицях, на серці туга. Але жити можна, люди вже хоч не такі похмурі, потроху вже посміхаються, більш сміливо себе поводять, але тінь окупації дуже сильно наклалася на них. Всі, кого я знав, виглядають змарнілими та постарілими. Тому, окрім гуманітарної допомоги, людям дуже потрібна психологічна підтримка, краще за все взяти цю людину, відвезти її кудись до цивілізації, дати походити вільно по вулицях і крамницях. Бо навіть зараз бачиш присутність остраху в діях містян».
ФАКТИ
Фото Костянтина РИЖЕНКА