Родина музикантів Олега та Діани Янушкевичів, як і багато херсонців зараз, не мають можливості жити вдома та вимушені пристосовуватися до нових обставин. Як сім'я опинилася в Німеччині та на що здатна музика, Олег Янушкевич розповів Суспільному.
Прізвище та творчість Янушкевичів у Херсоні відомі багатьом — зокрема Олег є одним із засновників групи "Город неспящих". За словами чоловіка, скрипаль і піаністка мали багато музичних проєктів, серед яких і міжнародний — співпраця з берлінським "Документал-театром". Його директорка Марина Шубарт, яка багато років живе в Німеччині, доносить до німців документальні факти з історії України, розповів Олег Янушкевич.
"З "Документал-театром" ми працюємо вже роки три, мали кілька спільних проєктів. Один із них планували робити взимку, і для його обговорення Марина запросила мене в Берлін. Я казав, може, скайпом спілкуватися, а вона наполягла на приїзді, наче відчувала щось. 21 лютого на запрошення Марини ми приїхали в Берлін, а квитки додому мали на 25 лютого. Та почалася війна, і ми лишились у Німеччині. На щастя, вирішили взяти з собою сина — оскільки їхали на три дні, то показати йому трохи Німеччину. Якби не це, то він би опинився в окупованому Херсоні з бабусею та дідусем", — каже Янушкевич.
Батьки Олега, каже херсонець, виїхали з окупованого міста аж у квітні.
"Я знайшов місце в транспорті, куди їм можна було притулитись. Виїзд їм випав зовсім нелегкий, у колесах і патрони були... Зараз вони теж у Німеччині, недалеко від Берліна. Психологічно, звісно, дуже тяжко інколи буває нам усім, бо на чужині. Але за великим рахунком у нашому житті мало що змінилося. В Херсоні я кілька останніх років, після того, як пішов із філармонії та оркестрів, працював на себе. Відкрив свою школу-студію "Vivaldi School", де я викладав гру на скрипці, а дружина — фортепіано. Основним заняттям були виступи нашого гурту "Город неспящих", який існує з 2008 року. Останній наш концерт був 14 лютого — на День святого Валентина в Каховці. Наступного разу мали грати 25 лютого, але вже не вдалося", - говорить музикант.
У Німеччині влаштуватися родині дуже допомогли друзі, каже Олег Янушкевич. У першу чергу Марина Шубарт, згодом Катарина Гобель, яка теж працює в театрі.
"Ми брали участь у благодійних виставах театру, під час яких ішов збір коштів на допомогу Україні. Крім того, дівчата почали нас час від часу запрошувати на місцеві концерти, корпоративи тощо. Завдяки тому, що в мене є такий досвід, я адаптувався досить швидко. За ці вісім місяців я працював у багатьох цікавих проєктів, але головне — познайомився з музикантами з різних країн. Наприклад, із Арно Циллмером зараз будемо робити фундацію, аби збирати гроші на запис альбому. Обидва маємо власні пісні, які зараз поєднуємо. Арно робить переклад моїх пісень на англійську або німецьку мови, а деякі тексти взагалі пишемо наново", - каже Олег.
Нещодавно Янушкевичі виступали в Оранієнбурзі, де з іншими українцями на запрошення бургомістра брали участь у проєкті Документал-театру "Україна в вогні".
"Крім того, мені довелося грати з кількома симфонічними німецькими оркестрами, і я працюю з рок-музикантами. Так сталося, що в мене кілька музичних векторів, у яких я маю зацікавленість і можливість працювати. Я граю на скрипці, електроскрипці, гітарі, співаю — як власні пісні, так і кавер-версії. Граю по нотах і без, вмію зробити аранжування, тому проєктів маю багато — в Берліні є можливості для музичної творчості. Тут багато музикантів із різних країн Європи, і можна знайти людей, спільні проєкти з якими можуть бути цікавими" - каже херсонський музикант.
Діяльність дає можливість і допомагати Україні, говорить Янушкевич. Про те, що зараз відбувається в Херсоні, і мовчати не можна, бо це жахливо, і говорити треба з обережністю, щоб не зашкодити тим, хто лишається в окупації, каже чоловік.
"Мій друг досі перебуває в Херсоні. Спілкуватися випадає нечасто, але деякі його записи я почув — коли фоном до музики лунають вибухи та постріли", — розповів Олег.
Про швидке повернення додому не йдеться, тому родина облаштовується на новому місці, каже Янушкевич.
"Дружина Діана займається музикою разом зі мною, грає на фортепіано. 12-річний син Ілля вже за кілька тижнів після приїзду в Берлін почав ходити в німецьку школу. Німецької мови не знав, тож відвідує адаптований клас із англійською мовою навчання. Зараз має багато друзів, тому німецьку опановує швидко і вже може спілкуватися", — каже Янушкевич.
Музикант говорить, чекають на перемогу України, щоб повернутися до Херсона. За словами чоловіка, музика буде потрібна й після війни — щоб підтримати тих, хто лишився, і вшанувати тих, хто загинув.
Читайте також
- "Воля, життя і Україна": херсонка малює картини, щоб допомогти українським військовим.
- 249 день війни: хроніка подій в Херсонській області.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
