2021-рік став катастрофічним для заповідника "Асканія-Нова". Тут протягом пів року через неналежне використання фермерами хімікатів, загинули більше тисячі птахів. Майже повністю знищена остання зграя червонокнижних сірих журавлів.
У 2021 році відбулося кілька подій, які стали знаковими для регіону. Не всі вони були позитивними, але всі гучними. Суспільне дізналося, яке вони мали продовження та чим завершилися. Сьогодні птахи повертаються на зимівлю в "Асканію-Нову". Чи безпечно їм буде у заповіднику, - в одинадцятому матеріалі підсумкового марафону.
Великий Чапельський під займає 2 378 гектарів. Саме сюди прилітають зимувати птахи з усієї Північної Європи.
Найбільше пташиних зграй можна побачити ввечері, говорить колишній директор заповідникаВіктор Гавриленко. Він показує місце, де другого січня цього року були знайдені перші мертві птахи.
"Тут 61 особина лежала буквально уздовж всього берега. І це була дуже критична така ситуація, тому що ми не знали, від чого загинули ці птахи. І змушені були вжити відповідних заходів. Найперше, що я думав – це загибель від пастерельозу або від пташиного грипу, або ще якоїсь іншої епізоотії.", - каже Гавриленко.
Те, що журавлі не тримають вертикально шиї, побачив у підзорну трубу за три кілометри від місця загибелі. Птахи не могли злетіти. Віктор Гавриленко пригадує, що це був вихідний день, але на місце приїхали ветеринари й фахівці Держпродспоживслужби.
"Ми почали перші дослідження вести в польових умовах, тому що, якщо це зараза - її не можна розтягувати, розносити", - говорить колишній директор заповідника.
За 2 дні експертиза встановила, що птахи загинули від отрути. Аби дізнатися від якої саме, довелось чекати, адже в Україні тільки 2 лабораторії - у Києві та Харкові - можуть проводити такі дослідження.
"Проведено огляди понад 5 га у можливій зоні дольоту птахів і за результатами встановили на декількох полях, які використовувались різними суб’єктами господарювання, залишки хімречовини з бродіфакумом, який виявили у шлуночках мертвих тварин", - говорить перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури Олексій Даниляк.
Тобто причиною отруєння птахів, за словами начальниці управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Лариси Коломієць, стало неналежне використання хімікатів, якими місцеві фермери труїли гризунів на полях за межами заповідника. До того ж отруту розкидали на полях замість засипати її у мишачі нірки.
"Ми також моніторили поля, виявляли забарвлене зерно. І викликали поліцію, і разом спільними зусиллями заставляли аграріїв загортати те зерно, щоб птахи його не їли", - каже Лариса Коломієць.
"У подальшому встановили, що використання бродіфакуму чітко регламентоване інструкціями до хімпрепаратів, однак особа, яка була агрономом на одному з підприємств, фактично грубо порушуючи ці норми, надала вказівку щодо його розсипання без дотримання процедури. У зв’язку з цим склали обвинувальний акт, який на сьогодні на розгляді у суді", - каже Олексій Даниляк.
На підприємстві, де працює підозрюваний, ситуацію коментувати відмовляються. Олексій Даниляк, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури каже — через хімікати, які використовують фермери, впродовж року загинули 700 червонокнижних журавлів, не рахуючи інших птахів. Порушено 27 кримінальних проваджень. Збитки оцінюють у понад 3 мільйони гривень.
"Окрім цього заявлені 7 позовів до договорів користування земельними ділянками, які є у буферній зоні біосферного заповідника "Асканія-Нова", а саме про внесення змін до порядку використання хімречовин на основі бродіфакуму. На сьогодні 6 позовів задоволені. Один перебуває у стадії оскарження прийнятого судом рішення. Що стосується покарання. Передбачена можливість обмеження свободи, якщо вину особи буде доведено, до 2 років", говорить прокурор.
Масова загибель птахів, що мігрують на Херсонщині на початку року привернула увагу Української природоохоронної групи. Олексій Василюк, голова правління цієї громадської організації тоді сказав - ця ситуація може погіршити репутацію України у світі.
"Майже всі птахи, які гинуть, мігрують транзитно через Україну. Вони летять в Прибалтику, Німеччину, країни Скандинавії, Білорусь або на північ України, тобто це - не місцеві птахи. Це - дуже велика проблема міжнародного масштабу. Чому? Тому що багато з цих птахів є рідкісними, зникаючими на рівні всієї Європи. І ті самі журавлі. Це означає, що чисельність взагалі птахів цих видів у Європі похитнеться після цього року", - каже Василюк.
Після загибелі птахів препарати на основі бродіфакуму заборонили використовувати в 40-ка кілометровій зоні від заповідника. Відповідне розпорядження підписав голова Херсонської облдержадміністрації.
"Зараз ми не спостерігаємо взагалі загибелі диких птахів на території біосферного заповідника "Асканія-Нова". Я задоволений, що в результаті такої командної роботи, яка була організована після тих прикрих випадків масової загибелі птахів, яку ми спостерігали на початку цього року, з 2 січня і до 5 травня цей процес продовжувався, на сьогодні ми маємо позитивний результат", - говорить Гавриленко.
Окрім червонокнижних сірих журавлів від отрути, розкиданої на полях від гризунів, постраждали й інші види птахів та тварин, серед них огарі, білолобі гуси, орлани, ятруби, зайці, лисиці. За словами Віктора Гавриленка, майже повністю знищені ласки, які полюють на гризунів. На відновлення їх популяції потрібно 3-5 років. В місцях концентрації озимих полів з’явилися мертві зони, де повністю знищена фауна, одна з них у Каховському районі між селами Слиненка, Сокирки та Подівка займає 10 квадратних кілометрів.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
