У херсонській бібліотеці імені Лесі Українки відбулася зустріч учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи із читачами книгозбірні та школярами.
Читачі - у бібліотеці, старшокласники онлайн, через платформу зум – у такому форматі чорнобильці поділилися спогадами про те, яким був для них 1986 рік, коли сталася аварія на Чорнобильські атомній електростанції.
"Ми маємо пам`ятати все, що трапилось, щоб запобігти трагедії у майбутньому. Ми намагаємось запрошувати людей різних професій, які з різного боку бачили ситуацію, щоб розуміти, що є військові, які були в цьому епіцентрі трагедії, але є люди, які працювали, як то кажуть "на суші", але вони також робили величезну справу. І про них також варто пам`ятати", - говорить бібліотекарка з масової роботи бібліотеки ім. Лесі Українки Тетяна Машенкова.
Валентина Буйда на момент аварії із родиною жила у Прип`яті. Її чоловік - військовий охороняв атомну електростанцію. Після того, як сталася аварія – заміряв щоденно рівень радіації на АЕС.
"Ми нічого такого не помічали. Було дуже спокійно в місті, інформації нуль. Я тільки від чоловіка вночі дізналась, коли його викликали на службу. Але і тоді ми не сприймали це серйозно. Гарантували ж тоді, що безаварійні ці станції атомні. Тому були впевнені, що все це швидко минеться. Зрозуміли, коли почали хворіти, тоді відчули", - розповідає учасниця ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС Валентина Буйда.
Любов Зосімова 1986 року була у 50-ти кілометрах від Чорнобиля у селищі Поліське. Приїхала туди, щоб годувати тих, хто займався ліквідацією аварії.
"Коли я востаннє дивилася інформацію з розсекречених документів, то радіація у Чорнобилі була 170, на станції 600, а у Поліському 2600. У нас менше мили, прибирали від радіації. 93-го року Поліське все виселили. Було у ліквідацію вкладено багато грошей, життів, здоров`я. Я там була 10 днів, це була норма на той час", - додає Любов Зосімова.
На захід "Чорно-біль" прийшла Тетяна Трояновська, розповідає – коли сталася аварія, нікому не розповідали, що відбувається насправді.
"Я жила у Донецьку на той момент. І 1-го травня ми були на демонстрації. Ніхто нічого не казав. Нічого абсолютно. І нам тільки інженер нашого підприємства казав – там під Києвом щось таке трапилось. Все. Оце була така інформація. Люди яких ти знаєш, з якими спілкувався, які були в Чорнобилі, то їх вже давно немає", - говорить Тетяна Трояновська.
Що відомо
- 26 квітня 1986-го року в Україні стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції.
- Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.
- За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
Джерело – Суспільне