27 січня у світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту. У Херсоні на вшанування знищених під час Другої світової війни євреїв відбулося покладання квітів до пам’ятника жертвам тоталітарного режиму. Херсонський історик Юрій Капарулін говорить, що в області під час нацистського окупаційного режиму загинуло щонайменше 10 тисяч євреїв.
Керівник Центру студій геноцидів ім. Рафаеля Лемкіна, доцент ХДУ Юрій Капарулін тему знищення євреїв на Херсонщині досліджує понад 5 років. Говорить – інформації залишилося небагато.
"Остаточне розв’язання "єврейського питання", як називали це нацисти, а фактично вбивство всього єврейського населення, воно було здійснено у досить короткий строк. З кінця серпня 1941 року до кінця вересня 41 року в Херсоні було створено єврейське гетто, де зібрали близько 5 тисяч херсонських євреїв. Після того, як вони були деморалізовані, знесилені, їх почали переміщувати до тюрми, після цього людей почали етапувати до краю міста в напрямку сучасної вулиці Кулика, а звідти почали вантажівками відвозити до місця розстрілу, яке знаходилося між Херсоном та селищем Зеленівка. Там зараз встановлено меморіальний знак", - розповів Юрій Капарулін.
Особистої інформації про євреїв, яких вбили на Херсонщині, розповідає історик, обмаль. Переважно – це імена та чим займалися. Юрію Капаруліну вдалося дізнатися історію Раїси Кучеренко, яку мати врятувала від страти – під час переведення з гетто до в’язниці жінка наказали їй бігти додому.
"Ніхто її не зупинив і вона прибігла до свого дому. На той момент в місті діяла комендантська година, тобто вулиці навіть вдень часто були порожніми і вона розгублено стояла біля свого будинку. Її побачив сусід, він спитав: Рая що ти тут робиш. Вона сказала, що всіх євреїв переганяють і мені мама сказала бігти додому. І він швидко через вікно затягнув її до себе додому і вони почали вирішувати, що робити далі. Коли дізналися, що євреїв було розстріляно, цей сусід не наважився її переховувати, адже мав родину, кілька дітей. Він знайшов самотню сусідку, яка погодилася переховувати Раїсу", - розповів історик.
До жертв голокосту, на думку Юрія Капаруліна, відносяться й інші народності чи групи населення.
"Нацисти переслідували людей за різними ознаками. Не лише за етнічним походженням.. І до неповноцінних людей, окрім євреїв, вони також відносили ромів, яких вважали не тільки расово неповноцінними, а соціально небезпечними. І в нашому місті було вбито, на території прилеглій до парку Слави близько 300 ромів восени 1941 року. Окрім того до категорій жертв в нашій області можна віднести пацієнтів психічної лікарні. Селище Степанівка психіатрична лікарня, яка існує вже багато років і недалеко від міста знаходиться, вона також стала місцем злочину. Там було розстріляно близько 1200 пацієнтів психіатричної лікарні",- розповів Юрій Капарулін.
Автори: Наталія Тимофєєва, Григорій Шматко
Джерело – Суспільне
