Нині частина багатоповерхових будинків у Херсоні залишається без тепла через прицільні удари ворога по ТЕЦ. А якими проблемами супроводжувався кожен опалювальний сезон у місті до великої війни? Переглянемо архівні фото.
Мабуть, чи не найбільшою проблемою в місті був украй незадовільний стан теплоносіїв. Старі іржаві труби, подекуди перемотані лахміттям замість ізоляції, ніяк не сприяли безперервній подачі тепла. Тож під час опалювального сезону херсонці в різних мікрорайонах часто сиділи без опалення, поки тривав ремонт труб, інколи – досить затяжний.
Особливість тепломережі Херсона в тому, що значна її частина є наземною. З одного боку, зовнішню теплотрасу наче й ремонтувати легше, з іншого – вона є слабким місцем, бо надто піддається впливу. І якщо до війни таким впливом могли бути погодні умови чи недбалість людей, то нині – це ще й невпинні обстріли російських терористів.
В архіві херсонського фотожурналіста та постійного автора газет «Гривна» й «Суботній випуск» Анатолія Андрєєва збереглося чимало плівкових світлин початку 2000-х років із зображенням теплотрас у Херсонській громаді.
Діряві теплотраси
У теплу пору року труби з пошматованою теплоізоляцією десь намагалися ремонтувати, а десь… вони просто зникали. На другому фото – теплотраса в напрямку селища Наддніпрянське Херсонської громади. На останньому, зробленому через кілька років, її вже немає – зникли майже 1,5 кілометра труб. А мешканці багатоповерхівок у селищі залишилися без опалення.
Та з настанням холодів у Херсоні починався справжній шквал проривів, подекуди утворюючи такі собі «гарячі джерела» та парові завіси. До речі, щодо першого фото автор пригадує:
«На календарі було 1 січня, усі святкували Новий рік, а комунальники латали дірки в тепломережі».
А коли з настанням морозів у Херсоні підмерзало, діряві теплотраси перетворювались на витвори вуличного мистецтва. Місцями на зовнішніх трубах наростали цілі льодові скульптури чи замерзлі букети льоду, а підземні тепломережі «прокладали» на поверхні стежинки.
Дрова-рятівники
Для багатьох жителів Херсонщини найбільш доступним паливом для обігріву осель були дрова. Хтось купував, дехто визбирував у посадках та парках сухостій, а комусь не шкода було й рубати дерева. Актуальним це було як для жителів Херсона (фото ліворуч зроблене в одному з парків міста), так і області.
До речі, мешканці багатоповерхівок у деяких населених пунктах Херсонщини теж опалювали дровами свої квартири. Ось що пригадує Анатолій Андрєєв:
«Таку картину я бачив у селі Козацьке, тоді – Бериславського району. Там були дві п’ятиповерхівки. І от із деяких вікон на другому, третьому поверхах були виведені труби аж вище п’ятого поверху. Я поцікавився у людей – вони кажуть: ставимо у квартирах буржуйки й так опалюємо. Ніяких дозволів при цьому вони не оформлювали».
Пізніше вже почали робити зовнішнє утеплення стін окремих квартир багатоповерхівок, намагаючись зберегти тепло всередині. Так само утеплювали й приватні будинки. Хоча дехто вирішував проблему кардинально – забивав вікна, щоб не випускати тепло, як на цьому фото, зробленому на початку 2000-х у приватному секторі Херсона.
Усі фото Анатолія Андрєєва
Джерело – Гривна
