Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук за результатами зустрічі з українськими біженцями у Польщі заявила, держава має заздалегідь підготувати українську систему соціальної підтримки — тимчасове житло, гуманітарну, медичну та соціальну допомогу, щоб наші громадяни, які захочуть повернутися, отримали належну підтримку від держави. Ця заява викликала шквал емоцій у херсонців, які вимушено стали ВПО і не отримують суттєвої підтримки від держави у себе вдома.
Що сказала Верещук?
Днями стало відомо, що згідно з урядовим проектом щодо допомоги українцям у Польщі, який схвалили Сейм та Сенат, на виплати за програмою 800 Плюс та Добрий Старт можуть розраховувати тільки ті українці, які постійно проживають та офіційно працюють у Польщі, а їхні діти залучені до польської системи освіти. Тобто соціально незахищені громадяни – зокрема люди похилого віку – можуть залишитись без допомоги.
«Вчора у Варшаві зустрілась з нашими людьми, які проживають в Польщі.
Їм тут непросто. Особливо важко літнім людям, особам з інвалідністю, одиноким матерям із малолітніми дітьми та іншим вразливим категоріям наших громадян.
Також ми не можемо ігнорувати поступове посилення вимог до перебування українців у Польщі.
Це особливо відчутно для тих, хто не має змоги працювати.
Тому, ми маємо заздалегідь підготувати українську систему соціальної підтримки — тимчасове житло, гуманітарну, медичну та соціальну допомогу, щоб наші громадяни, які захочуть повернутися, отримали належну підтримку від держави.
Так само важливо забезпечити організаційну та логістичну допомогу для такого повернення.
Найближчим часом винесемо це питання на обговорення Платформи з питань українців за кордоном за участі дотичних органів влади, громадських і міжнародних організацій та польських партнерів», – йдеться у дописі заступниці керівника Офісу Президента у Фейсбук.
Що обурило херсонців?
За даними на червень 2025 року, на Херсонщині зареєстровано 45 598 переселенців (ВПО). Йдеться переважно про людей, які перемістилися в межах області, тобто виїхали з ТОТ Херсонщини або з громад чи мікрорайонів, що знаходяться у червоній зоні Херсонщини. Адже, наприклад, евакуйованим з Корабелу в інший мікрорайон Херсона надають статус ВПО.
Кількість виїхавших за межі області херсонців рахується сотнями тисяч. Зокрема, «Гривна» повідомляла, що понад 33 тисячі ВПО з Херсонської області проживають саме у Миколаївській області станом на 2024 рік. З погіршенням безпекової ситуації херсонських переселенців лише на Миколаївщині близько 50 тисяч. І кожен з них має самостійно вирішувати свої проблеми із пошуком житла, роботи, засобів для існування…
А загалом в Україні понад 4,5 млн осіб мають статус ВПО.
У той же час велика частина українців стали біженцями в інших країнах і там отримують підтримку від урядів приймаючих країн.
«Чергові гарні обіцянки-цяцянки від пані Верещук. Міністерка знову заявляє, що для українців, які повернуться з Польщі, «варто підготувати систему соцпідтримки».
Але, дозвольте, спершу забезпечте всім необхідним тих, хто тут, на Батьківщині, ледь зводить кінці з кінцями у деокупованих селах та прифронтових громадах! Потім уже роздавайте гучні обіцянки тим, хто нині перебуває під соціальним захистом інших країн.
Згадайте сьогоднішню історію жінки з Берислава, яку всі вітали, бо їй вдалося самотужки вийти з міста, а вже потім місцева влада допомогла дістатися до Кривого Рогу. А далі що?
Де обіцяна соціальна опіка? Де гідна державна підтримка мешканців деокупованої прибережної Херсонщини, які щодня живуть під обстрілами, без води, без роботи та стабільних виплат?
Складається враження, що держава просто вивезла людину «як стару собаку, що вже відслужила своє» – висадила в полі й забула.
Натомість на брифінгах — красиві слова, плани й «майбутні програми».
Спершу — реальні дії та допомога тим, хто виживає тут і зараз.
Потім — розмови про тих, хто, можливо, колись повернеться», – вважає пан Ігор.
«А українці які виїхали з окупованого лівого берега Херсонщини і мають тільки поважні роки і хвороби, а житла нема і не буде, то що таким робить? Під паркан?», – пише Тетяна.
«А тих, хто повернеться з Німеччини, Британії, Чехії забезпечувати не будуть? Ну і головне питання, а тих, хто нікуди не поїхав, але втратив житло в Україні, вона забезпечити житлом не хоче? І дуже цікаво де планується взяти гроші на це? Хоча, обіцяти – це не значить одружитися», – зазначає Борислав.
«Все. Їду у Польщу щоб потім вернутися і отримати житло)», – жартує Олена.
В цілому реакція на ініціативу пані Верещук у херсонців вкрай негативна, бо пам’ятають всі заяви цієї посадовиці, які лунали під час окупації Херсонщини, її заклики виїздити без зелених коридорів та будь-яких гарантій забезпечення житлом. Потім відбулось значне скорочення виплат для ВПО та інші моменти, які не додавали людям упевненості у майбутнє.
Скільки ВПО в Україні отримали житло?
Одночасно з новиною від Ірини Верещук вийшов великий аналітичний матеріал на Економічній правді де по поличках розкладена ситуація із забезпеченням житлом ВПО.
Ось лише декілька тез, які ілюструють, що держава робить вкрай мало конкретних кроків для вирішення житлових питань ВПО:
– В Україні зареєстровано понад 4,5 млн ВПО. За 3,5 роки держава забезпечила житлом офіційно лише 63 ВПО (за даними Єдиної інформаційної бази даних), або близько 6% від заявлених потреб за різними оцінками.
– Витрачені десятки мільярдів гривень, але результативність – низька.
– Не має чіткого визначення “житлова потреба”.
– Немає єдиної категоризації вирішення потреб (тимчасове/постійне житло, компенсації тощо).
– Розрив у даних: у ЄІБД – 220 тис. заяв, у Мінрозвитку – лише 23 тис. у черзі.
– Неінтегровані реєстри – відсутнє звіряння з даними Держстату, ДМС, Пенсійного фонду. Наслідок: переплати, нецільові витрати, дублювання, непрацюючі програми (наприклад, компенсація ВПО оренди житла).
Фото: Слово і Діло.
Джерело – Гривна
