На правобережній Херсонщині майже щодня отримують поранення та гинуть цивільні жителі, які стають жертвами російського дронового терору.
Якщо простежити щотижневу статистику від Херсонської ОВА та військових щодо кількості російських дронів, які ворог запускає для ударів по громадах правобережжя, то чітко видно тенденцію до їх збільшення. Зокрема, якщо навесні цифра у 2 тисячі БпЛА зустрічалася в статистиці нечасто, то протягом літа вона вже поступово наближається до 3 тисяч.
Найбільше ворожих дронів та скидів було зафіксовано з 4 по 10 серпня – 2708, із них 1337 – у межах Херсонської громади. До 80% російських безпілотників нашим військовим, як і раніше, вдається знищити чи подавити. Однак загальна тенденція зовсім не тішить.
І поки триває процес облаштування антидроновими сітками основних автошляхів правобережжя і Херсона зокрема, який супроводжується скандалами, люди продовжують жити в умовах щоденного терору з неба. Яким є сьогоднішнє життя херсонців – декілька історій публікують «Тексти».
«Останнім часом це 90-100% майже цілодобово»
Володимир Пузирьов, менеджер благодійного фонду «Об’єднання»:
– Я живу в Херсоні недалеко від берега, на п’ятому поверсі. Вдома майже не вмикаю світло, щоб не привертати уваги, користуюся ліхтариком, бо чув, що російські дрони вже залітали навіть у вікна. Щодня з балкона бачу, як вони летять на Херсон. Насамперед шукають військові цілі. А не знайшовши, не повертаються назад із вибухівкою – просто на когось скидають.
Якщо до осені минулого року можна було почути дрон над головою приблизно раз на 4 дні, то зараз це відбувається кілька разів на день. За квартал від мого будинку вже руїни, а з іншого боку, у районі ринку, люди ще якось пересуваються вулицями, пристосувалися.
У мене, як і в багатьох, є детектор дронів. Коштує 10-15 тисяч гривень, українського виробництва. Він показує у відсотках імовірність того, що в радіусі кілометра висить дрон. Останнім часом це 90-100% майже цілодобово.
Якщо в лютому я міг спокійно поїхати у віддалений район Херсона у справах, то тепер і цей район, і всі вулиці, які туди ведуть, під дронами. Водії часом розганяються до 100-120 км/год. Поліція нічого не каже, бо всі розуміють, чому так.
Окрім детекторів, які ще називають аналізаторами, ми стежимо за активністю дронів у моніторингових телеграм-каналах, зокрема й офіційних. Коли дрон висить за кількасот метрів, на детекторі можна побачити картинку так, як її бачить оператор FPV, і зрозуміти, яку ціль він обрав.
Я бачив, як росіяни поцілили в цивільну автівку за 15-20 метрів від мене. Вони як роблять: один дрон скидає вибухівку, а другий кружляє неподалік чи навіть на дах будинку може сісти, поки не приїдуть рятувальники або поліція. Чи просто хтось зупиниться і кинеться допомагати. Тоді знову скидають вибухівку.
«Відчувати себе ціллю дуже неприємно»
Максим Ревега, голова Херсонської філії благодійного фонду «Патріот ЮА»:
– Наш будинок стоїть майже порожній, лише в 1-2 квартирах, окрім моєї, ще мешкають люди. У віддалених районах людей трохи більше, там навіть якісь кав’ярні можуть працювати.
Рятуватися в місті трохи допомагає рослинність. Нитки оптоволоконних дронів часом плутаються в деревах у прибережній смузі Дніпра, затримуючи дрони там. Люди намагаються ходити й паркувати авто попід деревами, щоб уберегтися від атак. А якось у Дніпровському районі дрон врізався в дерево, коли гнався за мікроавтобусом, що перевозив продукти.
У нас є такий жарт: головне – не побачити себе в аналізаторі дронів. Так от, кілька разів я бачив нашу автівку згори, коли ми возили гуманітарні вантажі та їздили на евакуації цивільних. Відчувати себе ціллю дуже неприємно.
Головне фото: Олександр Корняков/Суспільне Херсон
Джерело – Гривна