Рівно 22 роки тому, 11 червня 2003-го, у 87-річного жителя села Качкарівка Бериславського району народився син. Далі – історія про рекорд і про те, як фотожурналіст «Гривни» дав ім’я новонародженому та став його хрещеним батьком.
Батько, який став відомим на всю Україну
Про те, що дідусь із села Качкарівка Георгій Лахновський у 87 років уп’яте став батьком, першою написала саме «Гривна», точніше наш «Суботній випуск» (нагадаємо, ця газета щотижня виходила до повномасштабного вторгнення, через окупацію її випуск став неможливим).
Автор статті – наш фотожурналіст Анатолій Андрєєв, який першим із медійників відвідав незвичну родину, діставшись Качкарівки на велосипеді. Ба більше – несподівано навіть для себе він став хрещеним батьком новонародженого Толі, якого власне й назвали його іменем.
Дивом (бо майже всі наші архіви знищені окупантами) у редакції зберігся знімок публікації в газеті «Гривна» про батька-молодця та фото дідуся Георгія із сином на руках:
Газета «Гривна» з публікацією про батька-молодця, архівна підшивка за червень 2003 року
А історія цієї родини така. Георгій Йосипович Лахновський народився в Херсоні, пройшов Другу Світову війну, а з 1964 року жив у Качкарівці. Із першою дружиною Поліною народили доньку Ганну та трьох синів – Леоніда, Віталія та Юрія. Після смерті дружини чоловік тривалий час жив одинаком, а потім зійшовся з жінкою, Валентиною Роман, молодшою від нього на 51 рік! Валентина на 27 років була молодша старшого з його синів. У віці 36 років жінка народила Георгію сина.
Ось що розповідає Анатолій Андрєєв:
«Георгій Йосипович суворо заборонив дружині пускати у двір журналістів. Бо тоді по селу ходили різні чутки, нібито дитина не від нього. Ну звісно, 87 років – надто серйозний вік для того, щоб стати батьком, тож не дивно, що люди пліткували про всяке.
Але я все одно докрутив педалі свого велосипеда до Качкарівки, бо мав завдання від редакції. Де будинок Лахновських, я не знав – звернувся в сільраду. Там про заборону дідуся щодо журналістів теж знали й не хотіли давати адресу. Проте мені якось вдалося вмовити голову сільради.
Не знаю, чим мені вдалося зацікавити Георгія Йосиповича, але розмова в нас таки відбулася, він ще й дозволив себе сфотографувати. Можливо, його увагу привернув мій велосипед, яким я приїхав аж із Херсона, та моя яскрава екіпіровка велосипедиста. Я представився – Анатолій Георгійович Андрєєв. А дідусь тут же погукав жінку й каже до неї, мовляв, дивись – ти не знала, як назвати дитину, то назвімо Анатолій, та ще й по батькові сходиться, а людина напише про нас у газеті «Гривна». Він, до речі, читав газету, був передплатником.
Накрили стіл, дістали вино та ще й запропонували стати хрещеним батьком малюку. Ми ще й удвох з Георгієм Йосиповичем пеленали сина, поки Валентина була зайнята. Коли я збирався їхати, Георгій Йосипович зізнався, що хоче дожити до того часу, коли Толік піде до школи».
Книга рекордів України та доля хлопчика
Ця публікація в «Гривні» зробила родину відомою на всю Україну. А згодом, уже після смерті Георгія Йосиповича, його досягнення було визнане на національному рівні. «Найстаріший чоловік, що став батьком» – так називається рекорд жителя Херсонщини Георгія Лахновського, занесений до Національного реєстру рекордів України.
Згідно з інформацією на офіційному сайті реєстру, сертифікат батька отримав один з його старших синів, у родині якого на момент вручення документа виховувався молодший Толік. До речі, сам хлопчик теж отримав сертифікат – як «Син найстарішого батька в Україні».
Толя Лахновський разом зі старшим братом-опікуном та іншими родичами під час вручення сертифіката про рекорд батька. Фото: rekord.ua
Ось що зазначено в коментарі до рекорду на сайті Національного реєстру рекордів:
«Дізнавшись про вік батька, медики захвилювалися, що дитина народиться з патологіями. Але дід знав: матиме п’ятого сина! Анатолій виявився здоровим хлопчиком, вагою 3 кг 200 гр. Чутки про те, що старий даремно претендує на батьківство, припинилися, коли Толя трохи підріс і стало очевидно, що його риси збігаються з фамільними рисами численних онуків і правнуків діда Георгія. Старий батько дуже любив хлопчика і мав єдину мрію: дожити до того часу, коли сам зможе відвести малого в перший клас. На жаль, доля розпорядилася інакше – найстаріший в Україні батько, Георгій Лахновський, помер, коли хлопчику було 4 роки».
Також там ідеться про те, що Толя живе в сім’ї свого брата по батькові. Але цьому, судячи з розповіді Анатолія Андрєєва, передувала сумна історія.
Ось що пригадує наш фотожурналіст:
«Валентину Георгій Йосипович невдовзі прогнав з дому – жінка, яка й раніше зловживала алкоголем, з народженням сина не змогла перебороту свою шкідливу звичку. Коли дідуся не стало, його старша донька Ганна, яка вже мала внуків, забрала 4-річного молодшого брата до себе в Херсон.
Я знайшов хлопчика, коли йому було 7 років. Для цього довелося знову їхати в Качкарівку, умовляти голову сільради дати мені адресу доньки Лахновського. Я зустрівся тоді з Ганною та хлопчиком, він пішов до 1 класу школи № 14. Цікавий збіг: у школі Толя сидів за партою, за якою багато років тому сиділа відома гімнастка Лариса Латиніна.
Пізніше я дізнався, що через якісь сімейні проблеми дитину віддали в інтернат».
7-річний Толя Лахновський виконує домашнє завдання разом із внуком своєї старшої сестри Ганни. Херсон, 2010 рік. Фото Анатолія Андрєєва
Вочевидь, саме з інтернату Толю забрала до себе родина одного з його старших братів по батькові.
«У мене було бажання розшукати Толіка на його повноліття – зустрітися, продовжуючи тему. Але не вдалося. Сьогодні йому – 22 роки, тож вітаю свого тезку Анатолія Георгійовича з днем народження. Цікаво, як склалася його доля…» – додає Анатолій Андрєєв.
Джерело – Гривна
