Поліцейський-доброволець Кенон Байрамов неодноразово працював у Херсоні після звільнення. Саме там боєць отримав свій позивний – Лютік, через нестерпну лють до ворога.
Історію правоохоронця розповіли в пресслужбі Одеського райуправління поліції № 1, де Кенон працював дільничним офіцером поліції. За національністю він – азербайджанець, його велика родина переїхала до Одеси у 2000 роках.
Азербайджанець з українським серцем
За час повномасштабної війни 29-річний правоохоронець пройшов шлях від дільничного офіцера поліції до учасника зведеного загону в Херсоні. Сьогодні він – доброволець стрілецького батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області.
«Цей завжди усміхнений, щирий, життєлюбний і дуже працездатний азербайджанець з українським серцем не вперше стає героєм поліцейських новин. Адже шана та відданість до своєї країни проявляється в його вчинках щоденно», – ідеться в повідомленні.
На початку повномасштабного вторгнення Кенон разом з іншими поліцейськими, військовими та громадськими формуваннями здійснював заходи правового режиму воєнного стану в Одесі. Він чергував на блокпостах, виявляв причетних до диверсійної та колабораційної діяльності, серед перших прибував на місця обстрілів, допомагав постраждалим і фіксував злочини ворога.
А щойно ЗСУ звільнили Херсонщину, чоловік одним із перших вступив до зведеного загону поліції Одещини. У деокупований Херсон старший лейтенант поліції виїжджав неодноразово.
Служба в Херсоні
Згадуючи часи служби в легендарному Херсоні, Кенон розповідає, що саме там військові дали йому позивний Лютік, відмітивши його нестерпну лють до ворога. У Херсоні Кенон Байрамов забезпечував правопорядок, ніс службу на блокпостах, брав участь у заходах, спрямованих на виявлення диверсійно-розвідувальних груп.
Херсонщина для Кенона – місце сили, дружнього плеча, об’єднання. Але водночас – і місце великої ненависті до окупантів.
«Беззахисні люди просто чекали громадський транспорт на зупинках або стояли в чергах в очікуванні гуманітарної допомоги, коли потрапляли під ворожий артобстріл. Вогонь, людський біль, благання допомоги – усе це запам’ятаю навічно. Ми накладали турнікети, транспортували постраждалих до швидких, робили все, щоб урятувати кожного. Думки про підступність і жорстокість ворога постійно лунали в моїй голові. Я чітко знав, що маю помститись за свій народ, а росіяни повинні понести покарання», – каже Лютік.
Став добровольцем
Коли на Одещині було створено стрілецький батальйон поліції особливого призначення, Кенон, не вагаючись, вступив до підрозділу добровольцем. Родина підтримала його рішення. В умовах навчань, наближених до бойових, Лютік отримав інженерний, тактичний, домедичний, вогневий та вибухотехнічний досвід. Нині разом із побратимами він виконує бойові завдання.
«Забезпечення цілісності України, її незалежності та суверенітету, усмішок дітей, батьків, дружин – обов’язок справжнього чоловіка. Я себе таким вважаю, тому буду стояти до останнього. Адже ненавиджу росіян за вбивства наших людей і мрію, щоб ворог, піджавши хвіст, покинув межі України назавжди. Перемога обов’язково буде за нами, і я в цьому не сумніваюсь», – каже Кенон.
На знімках: поліцейський-доброволець Лютік під час роботи на Херсонщині.Фото: od.npu.gov.ua
Джерело – Гривна
