Трохи про життя в Херсоні…
Кожен день атаки дронами, на машини, громадський транспорт, велосипедистів та просто перехожих. Кожне раз перед виїздом з дому читаю телеграм канали та ретельно прислухаюся до внутрішнього голосу, який підказує, якою їхати дорогою. Сподіваюсь, що допомагає. Все частіше бачу РЕБи на цивільних машинах. Але, знаю, що дрони часто міняють частоту, а останнім часом з’явилися нові, від яких взагалі РЕБи безсильні.
Ввечері активізується арта. Добре, якщо зі ствольної. Коли чуєш приліт в твоєму районі, є до 5 хвилин перед наступним залпом спуститися в підвал. Це якщо в тебе є підвал. Ненавиджу гради, бо одночасно випускають до 20 ракет і тут часу немає, все відбувається дуже швидко. Два дні тому на вулиці моєї знайомої в береговій зоні після РСЗО згоріло три будинки. Їй пощастило, згоріло лише пів даху. Це літні люди. А місяць назад її чоловік поїхав шукати зниклу собаку на велосипеді, на нього скинули вибухівку з дрона. Вже місяць в лікарні.
Пізно ввечері, як по годиннику, зліт ворожого літака та пуски авіабомб на місто. Тут також є 5 хвилин від повідомлення про пуск і вибух. Але що робити, не зрозуміло. Від авіабомби підвал не врятує. Сидиш і чекаєш на той вибух. Почула і видихаєш, що не в твій будинок. Але в якийсь же інший…
В селищах поблизу Антонівського мосту повний треш. Дорогу туди називають “дорогою смерти”, дрони літають роєм. Там немає ні світла, ні газу, ні магазинів. Але залишаються люди, в основному літні, яким нікуди їхати. Деякі переїхали у місто і декілька раз на тиждень ходять туди годувати тварин, ризикуючи життям. Сусідку моєї тітки в Кіндійці вбили вибухівкою з дрона, коли вона пішла годувати котів. Так вона лежала добу поки її знайшли, бо людей там одиниці…
Таке не мирне життя мирних мешканців на лінії вогню.
І ще декілька днів тому у нас була надія, що це жахіття скоро закінчиться. Але зараз вона зникла як примара… Живемо далі…
У місті за офіційними даними залишається до 80 тис. жителів, а за останній зимовий місяць народилося 11 херсонців.
***
Можливо, нарвусь на емоціі, але маю чітке розуміння ситуації з 2023 року. Чому орки не «кладуть» інфраструктуру м. Херсон, яка знаходиться на відстані гарматного пострілу? Для них це 30 хвилин, бо знають всі локації. Вони надіються на капітуляцію України і повернення Херсона. Якщо буде інше рішення, вони зруйнують м.Херсон. Тому я дуже наполегливо 2 роки прошу дітей з Херсона вивозити. Які підземні школи? Досить помилок. Да, якась частина може продовжувати жити без світла, газу і води. Так живуть 2.0 тис.мешканців м. Берислав вже понад шість місяців.
Зрозумійте, що фаза війни на Півдні буде загострюватись.
***
Знову втрачаємо воїнів на тупих шикуваннях.
Який вже раз за три роки війни орки розстрілюють ракетами шикування наших підрозділів? Я навіть і не порахую, але ж “начальникам” все ніяк не йметься і вони продовжують шикувати і вбивати наших воїнів. Командувач сухопутних військ генерал Драпатий клянеться, що цього разу жорстко покарає всіх винних у шикуванні 157 бригади на полігоні на Дніпропетровщинні, де вчора “Іскандер” вбив і покалічив близько сотні наших військових. Подивимось. А чому наказом Верховного головнокомандувача не заборонити шикування підрозділів, починаючи з роти? Чи постраждає імідж командирів, яким важливо погоношитися перед строєм? Чи шоу-стиль заразний і важливіший за життя наших хлопців?
***
Сьогодні під ворожою атакою дронами опинився гуманітарний штаб у Бериславі. Внаслідок удару остаточно знищено автомобіль Fiat, яким ми перевозили гуманітарну допомогу. Машина, до речі, тільки з ремонту, після попереднього обстрілу.
Окрім цього, знищено авто, причіп та трактор, які ми своїми силами ремонтували та тимчасово використовували для перевезення і розвантаження допомоги.
Джерело – Гривна