У ці дні, коли українці згадують події дворічної давнини – початок повномасштабного вторгнення РФ, знову лунають висновки щодо одного з найбільших провалів оборони України. Ідеться про фактично безперешкодне проникнення російської армії з Криму на Херсонщину.
Чонгарська протока і вузький перешийок, що з’єднує Кримський півострів з материковою частиною, вважалися практично непереборними перешкодами при вмілій організації оборони. Військові та експерти розраховували, що Україна встигне підготувати оборону ключових міст на півдні країни до того моменту, коли ворог встигне дістатися до них.
Але рано-вранці 24 лютого російські війська спокійно, не зустрічаючи особливих перешкод, переїхали адмінкордон з Кримом і буквально за декілька годин захопили всю Херсонщину…
Ті події згадує і командир 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади Еміль Ішкулов, який виріс у Скадовську. В інтерв’ю «Українській правді» він розповів, що перед початком великої війни в Україні розуміли, що росіянам немає сенсу наступати там, де є велика концентрація військ – тобто в Луганській і Донецькій областях.
За словами Ішкулова, було очікувано, що армія РФ може наступати з Чернігівської області та з Криму. Але при цьому за наступ росіян з анексованого півострова на Херсонщину не особливо переймалися.
«Більшість не переживала за Крим, бо думала, що перешийок тримають під контролем. Припускали, що, може, у такому випадку вони підуть на катерах, а скупчення катерів – ну мали ж помітити.
Утім, як виявилося, великі колони пройшли цей перешийок без жодних труднощів. Не знаю, на якому рівні була ця зрада, не мені це вирішувати… Але вважаю, що це не чиясь бездіяльність, а саме зрада», – зазначив командир.
Наслідки цієї зради ми розгрібатимемо, вочевидь, ще довго. Але важливо, щоб зрадники були встановлені й покарані. Нагадаємо, що колишнього очільника СБУ в АР Крим Олега Кулініча вважають одним із причетним до зриву підриву мосту в Чонгарі на Херсонщині на початку повномасштабного вторгнення.
На головній світлині: окупанти рухаються в бік Херсонщини, 2022 рік. Фото з окупаційних ресурсів
Джерело – Гривна
