Уперше після втечі з Херсона в публічному просторі з’явився колаборант Олег Грушко. За неофіційною інформацією, він був фактичним редактором газети окупантів «Надднепрянская правда». Пізніше ввійшов до окупаційної влади як «начальник управління патріотичного виховання Департаменту молодіжної політики Херсонської області».
Нагадаємо, після окупації Херсона загарбники захопили приміщення міської друкарні та редакції херсонської обласної газети «Гривна». Вони налагодили машини й на краденому папері друкували свої пропагандистські рупори «Надднепрянская правда» і «Комсомольская правда».
Ідейний «ватник» і палкий шанувальник СРСР
Олег Грушко – херсонський псевдожурналіст, відомий серед херсонських медійників як ідейний «ватник» і палкий шанувальник СРСР.
Згідно з інформацією руху «Чесно», у 2015 році Грушко балотувався в депутати Корабельної районної у місті Херсоні рада від партії «Наш край».
З 2015 року вів сайт «Надднепрянка», де розміщувалися матеріали з яскраво вираженою антиукраїнською риторикою. У 2020 році ГО «Детектор медіа» опублікувало перелік видань, які друкували матеріали з тезами, співзвучними російській пропаганді. У перелік потрапило і видання Грушка «Надднепрянка».
До 2016 року був редактором газети Херсонської міськради «Херсонський вісник».
У січні 2021 року Грушко розповсюджував у залі Херсонської міськради пропагандистські листівки з російським баченням історії України.
Від січня 2022 року працював директором КП «Газета Наддніпрянська правда плюс».
9 травня 2022 року, під час окупації Херсона, Глушко вів зйомки заходів, які окупанти влаштували в парку Слави.
Скріншот з відео окупаційного телеканалу Херсона
У вересні минулого року на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з’явилася інформація про колабораційну діяльність Грушка. Ось про що, зокрема, йдеться в цій публікації:
«Олег Грушко – зрадник у «шкурі» журналіста.
Посіпака ворога живе у Херсоні та намагається вдертися у мізки своїх співгромадян, використовуючи інструменти роспропаганди й псевдожурналістики.
Маючи певні професійні навички, «штампує» матеріали, «зшиті» з кремлівських наративів. Редагував видання окупантів. Бере участь у різних шоу в жанрі «побєдобєсія», які влаштовують загарбники. Втім, херсонці нехтують такими акціями, чим дуже псують картинку в кадрі ворожому пропагандисту.
Грушко аж зовсім не альтруїст. Він з того типу людей, які все продають за гроші. Дослужився окупантам до посади псевдокерівника в одному з підрозділів нелегітимної обладміністрації.
Втім, тепер боїться спати. Бо страх за свою шкуру бере верх.
Мінреінтеграції нагадує: добровільна співпраця з ворогом є тяжким злочином проти українського народу. Правоохоронні органи України фіксують усі подібні випадки. Винних чекає неминуче покарання».
Фото із сайту minre.gov.ua
З’явився з «подарунком» у Скадовську
Як пише «Мост», днями Грушко засвітився в тимчасово окупованому Скадовську. Він зображений на фото в повідомленні про передачу Скадовському музею від окупаційного «міністерства молодіжної політики та спорту Херсонської області» подарунка – знайдених у Херсонській області на полях боїв Другої світової залишків протигазу з амуніції німецького солдата. Ймовірно, на цьому заході він був присутній як так званий «начальник управління патріотичного виховання».
Фото із телеграм-каналу окупаційної влади Херсонської області
Щодо «подарунка», переданого Скадовському музею, не можна виключати, що протигаз – з якоїсь із розграбованих російськими військовими музейних колекцій на правобережній частині Херсонщини.
Скріншот із телеграм-каналу окупаційної влади Херсонської області
Після звільнення Херсона та втечі зрадників разом із російськими військами, Олега Грушка бачили в поки що окупованому Скадовську. Можливо, він і зараз перебуває там.
До речі, відступивши за Дніпро, окупаційна влада поновила випуск свого рупора – газети «Надднепрянская правда». Про це повідомляли підконтрольні окупаційній «адміністрації» медіа, а також телеграм-канал газети, який існує з 1 грудня. Чи має наразі відношення до пропагандистського видання Олег Грушко, невідомо.
Джерело – Гривна
