Після руйнації Каховського водосховища Херсонщина втратила не просто джерело води, а ключовий елемент місцевої екосистеми. Екосистема, яка десятиліттями існувала завдяки воді водосховища, втратила фундамент.
Про це у коментарі SuperAgronom.com розповів начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк.
За його словами, створення водосховища та меліоративної системи у 20 столітті значно покращило клімат півдня: кількість опадів зросла приблизно на 30%, а степи перетворилися на родючі поля. Нині цей баланс зруйновано.
У 2025 році на більшій частині області зафіксовано критичний дефіцит вологи.
«У Херсоні випало лише 160,6 мм опадів – це половина від середньої кількості на цю дату. У Великій Олександрівці – 216,8 мм при річній нормі 497 мм», – повідомив Кіріяк.
Посуха вже спричинила масову загибель озимих та ярих культур – пшениці, ячменю, соняшнику, ріпаку та гороху.
«При 160–300 мм опадів можна і не мріяти про отримання врожаю», – додає фахівець.
Проблему поглиблює нерівномірність опадів.
«Волога не встигає просочитися в ґрунт, практично вся вона стікає або випаровується під дією високих температур», – пояснює Кіріяк.
Температури також зростають: середня річна температура піднялася з 9 °C у 1980-х до 13,6 °C у 2024 році, а тривалість зими скоротилася зі 130 до 40 днів.
«У 2023 та 2024 роках такого явища, як “метеорологічна зима”, взагалі не зафіксовано», – зазначає експерт.
Через це аграрії зазнають збитків: у 2025 році 497 господарств звернулися по довідки про пошкодження культур, видано 622 документи – у 20 разів більше, ніж кілька років тому.
Наслідки відчуває й населення.
«Опади – це природний фільтр атмосфери. При їх відсутності якість повітря значно погіршується», – наголошує Кіріяк.
У 2024 році у Херсоні зафіксовано понад 130 днів із тепловим дискомфортом та 350 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту.
«Без системного підходу аграрне майбутнє півдня під питанням», – підсумовує Юрій Кіріяк.
Вгору