Учасників попросили попередньо зареєструватись за телефоном, а вже тоді слухати, як пропагандист «розповість про себе, про свій вибір професії, про будні військового журналіста і про те, як він бачить сьогоднішні події». Пропагандист розповів, що на фронт виїжджає раз на тиждень, а пише на «найрізноманітніші теми». «Але, в основному шукаю героїчних осіб, – сказав після зустрічі з дітьми колегам-пропагандистам з окупаційного телеканалу «Таврия». – Тому що країні потрібні герої, як кажуть… Ми, як би, формуємо реальність, знімаємо те, що відбувається на полі бою у зоні спецоперації для того, щоб наші люди, підростаюче покоління знали, як це, і були готові до цього, і готували себе до можливих ситуацій важких, які можуть виникати».
Якщо подивитись доробок російського пропагандиста, то пише він виключно на одну тему – про війну. Просто буває (незаконно пересікаючи державний кордон України, до речі) на різних ділянках фронту. Пише то про нагородження бійців окупаційного угрупування «Днєпр», то про тренування штурмовиків, то про роботу російської ППО, то про окупаційних медиків.
Стосовно ж «героїв», які «потрібні країні», він і дійсно сам «формує реальність», наділяючи звичайних вбивць, ґвалтівників і мародерів вигаданими рисами. При цьому, як і інші пропагандисти, проводить паралелі з минулою війною. Ось, наприклад, як зустрів повістку на фронт один з російських офіцерів запасу з Воронежу. «Ну, ось, за діда буде можливість нацистам помститися», – «прочитав» його думки Колєсніков. А «мстить» «герой», який «став учасником найважливішої для країни події», охороняючи «об’єкти у безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення і у тилу 49 загальновійськової армії – на стику Херсонської і Запорізької областей», що цілком логічно, адже серед оточення, у якому він перебуває, нацистів найбільше. Саме з них і роблять «героїв» такі як пропагандист Колєсніков.
Борис ВИНОГРАДОВ, Новий день