У Херсоні на будинку, де жив загиблий військовослужбовець Дмитро Павлінський, встановили меморіальну дошку. Гроші на неї зібрали родичі та сусіди бійця. Ідею підтримали мешканці багатоповерхівки.Старший солдат Дмитро Павлінський загинув 23 серпня 2024 року в бою під Куп'янськом, рятуючи побратимів.
"Дуже хотілося, щоб не забував Херсон. Меморіальну дошку встановили там, де він мешкав, де його дім, де всі друзі. Для того, щоб кожен пам'ятав про нього", — сказала цивільна дружина військового Світлана Яременко.
Світлана Яременко. Суспільне ХерсонІдею підтримали усі сусіди. Гроші зібрали за декілька діб, говорить мешканка багатоповерхівки Ольга Довгалюк.
"Діма чудово знайомий нам всім, він виріс на наших очах. У цьому ж під'їзді живуть моя донька та зять, вони були друзями з Дмитром. Ми всі його знаємо як дуже доброго хлопця з великою душею. Ми дуже сильно переживали, коли дізналися про його загибель. Це біль для кожного мешканця нашого дому", — сказала вона.
Меморіальна дошка на будинку, в якому жив загиблий військовослужбовець Дмитро Павлінський. Суспільне ХерсонЗа словами Світлани Яременко, чоловік був сміливим і мужнім, завжди йшов у бій навіть тоді, коли інші відмовлялись.
"У нього дуже багато нагород. Останню — "За мужність" він отримав посмертно. Я пройшла з ним усе: їздила в Покровськ, Курахове, Слов'янськ — всюди була, всюди його підтримувала", — згадує жінка.
Про те, що Дмитро приєднався до лав Збройних Сил України, його мати Тамара Павлінська не знала кілька місяців. На той час вона перебувала в окупованому Херсоні.
"Повномасштабна війна почалася 24 лютого, а він пішов на службу 18 березня того ж року. Приїхав з товаришем — Ігорем Самойликом. Він теж херсонець і теж загинув. Ігор був у Німеччині. Вони зідзвонилися, зібралися. У нього були гроші, тож він купив машину, закупили ліки, бронежилети й на тому автомобілі з товаришем приїхали", — розповіла вона.
Тамара Павлінська, мати військовослужбовця Дмитра Павлінського. Суспільне ХерсонЗараз автівка служить бійцям на Покровському напрямку, де воював сам Дмитро. Вона була розбита, але її відремонтували й віддали волонтерам, додала Тамара.
"Діма — справжній герой. Кожен раз тепер заходжу до свого під'їзду, дивлюсь на нього та думаю: дякуючи таким як він, ми вільні. І коли повернеться більшість наших сусідів, то теж будуть про нього згадувати. Він того вартий", — сказала Ольга Довгалюк.
Суспільне Херсон
