У новому ролику, історик доводить, що ці території завжди були заселені, мали розвинену інфраструктуру та були ключовими у формуванні української ідентичності.
Науковець підкреслив, що російський наратив про нібито "безлюдні степи" завжди служив виправданням колоніальної експансії. Проте факти археології, літописів і європейських джерел показують іншу картину — південь України був життєдайним і повноцінним регіоном ще задовго до імперських вторгнень.
Віталій Капранов наполягає, що річкові долини Чорноморського узбережжя з найдавніших часів були осердям життя.
"Ще Геродот згадував про скіфів-землеробів, гетів і таврів, які мешкали тут задовго до Русі. Всі вони створили потужну традицію осілого господарства, рибальства та ремесел. У середньовіччі пониззя Дністра, Дунаю та Дніпра населяли уличі, тиверці, а пізніше — бродники й берладники. Останніх часто зображували як "біглих", однак літописи свідчать, що вони були добре організованими громадами, які мали порти, військо й адміністративні центри. У битві з князем Ярославом Осмомислом брали участь 6 тисяч берладських воїнів — цифра, яка спростовує міф про "дикиx" втікачів", - наголосив дослідник.
Особливу увагу історик приділив річковому народу бродників, яких вважає пращурами українського козацтва. Їхні поселення виявлені поблизу Дніпра, Дунаю, Кальміусу — саме там, де пізніше виникли козацькі січі.
Восени 2024 року Віталій Капранов випустив ролик, в якому розповів історію південної частини Одеської області, яку називають Бессарабією.
Інтент
