
Так відновлюється Великий Луг - величезні річкові плавні, які існували тут до будівництва Каховської ГЕС 1950 року. Ця територія вважається колискою козацтва. Запорожці називали Великий Луг батьком, а Січ - матір'ю. У плавнях річка русло ділиться на рукави і розмежовує заплавні острови. Таких проток тут чимало, впевнений еколог Вадим Манюк. Ми йдемо вздовж однієї з них. Хоч ми зараз не можемо побачити, що відбувається в основній частині Великого Лугу, але там точно мають бути подібні протоки, каже еколог, додаючи:
"Там можуть бути протоки з хорошою течією швидкою, вузькі протоки, ширші, такі як плеса. І оці лабіринти з проток існували і до затоплення Великого Лугу. Запорожці по них ходили своїми чайками, човнами".

Хто живе на дні Каховського моря?
Звуки плавнів повсякчас прорізають співи і крики птахів. "Орлан-білохвіст. Тільки заради цього варто брати бінокль із собою. Це справжній володар Дніпровських плавнів", - каже еколог Вадим Манюк, вдивляючись через бінокль у небо. За кілька годин спостереження ми побачили пірникозу, орлана-білохвоста, вивільгу, чаплю, мартина, змій, ондатру і навіть сліди диких кабанів. Місцеві розповідають, що бачили тут також козуль і оленів. А в хащах кишить мурахами, осами, жуками, хижими клопами, метеликами і богомолами, каже еколог.На дні знаходимо скам'янілі кістки давніх тварин і шматочки кераміки. Одна з кісток схожа на копитце. Манюк взяв її у руки і розглядає:
"Це давня кісточка. Тоді корови ще не водилися. Тут таких кісток дуже багато трапляється, в тому числі і шерстистих носорогів знаходили, мамонтів, тобто великих тварин".

Як змінився Великий Луг за рік?
Рік тому ми вже ходили дном Каховського водосховища з екологом. За цей час тут побільшало різнотрав’я. Якщо тоді росло десь 200 видів квіткових рослин, то зараз їх стало майже пів тисячі, каже Манюк. На місці, де був голий пісок, нині - зелені галявини. Тут масово цвіте мак, скереда, чортополох, козелець і дике жито. Ще рік тому їх тут не було, стверджує еколог."З часом тут можуть формуватися лучні ділянки, не тільки ліс. І якраз наші пращури, які жили біля Великого Лугу, цінували луг за те, що тут було багато сіножатей, пасовищ і можна було косити дуже чудове сіно для худоби", - розповідає Вадим Манюк.

Цей рік був непростим для молодого Великого Лугу, каже еколог. Друга половина літа і початок осені 2024 були дуже посушливими, через що ґрунти осушилися і дерева почали всихатися. Але навесні усе відновилося. "Тобто випробування на першу посуху Великий Луг пройшов, але ми зараз переймаємось за цей сезон", - каже Вадим.
Відновлення Каховської ГЕС: екологи проти
Та чи є в цієї екосистеми майбутнє - під питанням. Адже в Україні досі точаться дискусії про те, чи варто відбудовувати зруйновану Каховську ГЕС. Еколог та історик аграрної науки Петро Вольвач дитиною бував у Великому Лузі ще до будівництва ГЕС у 1950-их роках і виступає проти відбудови станції і знищення відновленого Великого Лугу. "Реанімація Каховської ГЕС - питання дуже серйозне, і одноосібно ніякі владні структури не мають його вирішувати. Це справа всенародна, бо це стосується практично екології і мільйонів людей на півдні України, а також історичної спадщини, адже там на Великому Лузі захована вся історія України та історія козаччини", - каже він.
Погоджується з ним і Вадим Манюк. "Це буде найгірший злочин, який може вчинити нинішнє українське суспільство", - каже еколог. І додає: "Я впевнений, що це може бути національний парк в десятці найліпших національних парків Європи. Це буде щось неймовірне".
Натомість гідроенергетики наголошують: увесь Каховський гідровузол забезпечував водопостачання для населення і підприємств регіону, зрошення для сільського господарства, судноплавство і балансував енергосистему. Нині, після знищення Каховської ГЕС, води всім не вистачає.
Енергетики за відбудову Каховської ГЕС
Директор філії "Каховська ГЕС" Олег Пащенко розповідає, що руйнування ГЕС поставило під загрозу виживання всього регіону. "Вода в криницях зникає з кожним роком", - каже він і розповідає, що після руйнування станції у перші пів року рівень води вже знизився до п'ять метрів під землею, а нині - до 15 метрів і більше. Директор ГЕС прогнозує, що 2025 рік буде дуже складний у Дніпрі, тому що притік води вже у три-п'ять разів менший, ніж зазвичай під час повені. Тому, вважає він, водосховище необхідно відновлювати, бо далі, мовляв, буде тільки гірше: "Ми приїдемо в пустелю".
В "Укргідроенерго" почали розробляти експериментальний проєкт відновлення Каховської ГЕС та водосховища. Початковий етап - дослідження пошкоджень споруд дамби, аналіз дна водосховища і будівництво тимчасових споруд, а вже далі - відбудова ГЕС. "Тому ми і кажемо, що це експеримент. І нам треба буде провести дуже великий шмат досліджень і зрозуміти, що ми зможемо побудувати, - пояснює виконувач обов'язків гендиректора "Укргідроенерго" Богдан Сухецький.

"Якщо державі буде потрібно, ми поставимо там велику станцію. Якщо державі буде потрібно, щоб там було декілька агрегацій, ми поставимо декілька агрегацій. Все залежить від економічної ситуації. Плюс без Каховського водосховища повноцінно безпечне функціонування Запорізької атомної станції неможливо. Це висновок спеціалістів", - каже Богдан Сухецький.
Ірина Ухіна