Військовослужбовець 34 окремої бригади берегової оборони 30-го Корпусу морської піхоти ВМС Збройних Сил України Василь на псевдо "Шайтан" чотири місяці як проходить лікування в Одесі після важкого поранення, яке отримав на лівому березі Херсонщини. Президент України Володимир Зеленський особисто вручив Василю орден за мужність третього ступеня.Військовослужбовець мріє звільнити рідне лівобережжя і повернутися додому. Свою історію він розповів Суспільному.
Своїм оберегом військовослужбовець 34 бригади берегової оборони морської піхоти вважає браслет, який сплела для нього донька.
"Це, до речі, вже другий браслет, зроблений її руками. Перший згорів разом з нашим помешканням. Була одна ситуація на Херсонщині, коли місце дислокації мого відділення і розрахунку СПГ-9 атакували посеред ночі дронами. Через декілька днів вона сплела інший оберіг. Я його взагалі не знімаю ніколи: ні вночі, ні вдень. Він завжди зі мною. Я вважаю, що він мені, можливо, не один раз зберіг життя та здоров'я", — сказав він.
Браслет-оберіг Василя. Суспільне ХерсонВасиль на псевдо "Шайтан" — житель Херсонщини. Після важкого поранення ніг, яке отримав 2 січня 2025 року, проходить лікування в Одесі. Говорить, вижив завдяки евакуації.
"Коли ти впевнений в кожному, хто стоїть зліва і справа, і ти знаєш, що він буде робити далі, то навіть під час дуже серйозних обстрілів, які бували протягом 10-20 годин поспіль, ми ховалися, скажімо так, посміхаючись і шуткуючи. На лівобережжі Херсонщини це важче. Там ліси, болота, заховатися дуже важко. І того дрона, який скидає, ти не завжди можеш побачити. Почути можеш, але залежно від того, наскільки ти до цього готовий", — пояснив військовослужбовець.
Із побратимами. Фото надав Василь "Шайтан"До повномасштабного вторгнення Василь разом з родиною жив у Голій Пристані. 25 років працював на держслужбі. Має трьох дітей. У червні 2022 року чоловік виїхав з окупованого міста і вступив до лав Збройних сил України.
"Було складно морально спостерігати на вулицях рідного міста, колись курортного, туристичного, затишного, гарного, військових у формі держави-агресора, які, роз'їжджаючи по вулицях на "тиграх", наставляють на тебе кулемет і посміхаються, коли ти йдеш за цим "тигром". Ти розумієш, що вони можуть зробити будь-що, будь-якої секунди. Тому, коли я виїхав і пішов у військкомат, то, звичайно, про це моя сім'я не знала. Це було моє особисте рішення", — сказав Василь.
Василь та його дружина Наталя. Суспільне ХерсонДружина Наталя підтримала його рішення стати військовослужбовцем.
"Скажімо чесно, крім моєї дружини, ніхто не вірив, що в 51 рік я можу потрапити до ЗСУ, маючи неідеальне здоров'я і таке інше. Коли ти бачиш, як дружина усміхнена біжить назустріч і мала дочка також кидає все і біжить кричить: "Папа", то це, мабуть, найкращі миттєвості життя", — зізнався Василь.
"Хто може ще підтримати мого чоловіка окрім мене? Я з перших днів біля нього, з 3 січня. Ще як він був у Херсоні, я приїздила в Херсон. Тоді його евакуювали в Одесу і з того часу я з ним поруч завжди. Наразі я тут винаймаю квартиру і перебуваю разом з чоловіком з восьмої ранку до восьмої вечора", — каже Наталя.
У військовому екіпіруванні. Фото надав Василь "Шайтан"34 бригада — це вже третій підрозділ, де служить Василь. Говорить, перейшов сюди, щоб бути ближче до Херсонщини.
"На карті ти дивишся, що до твого будинку всього-на-всього якихось 20 км. Це не 200, не 300, не 400 — ти можеш його побачити, якщо дуже сильно захочеш. Тому що місто наше видно з багатоповерхівок у Херсоні. І можна це спостерігати, але не хочеться. Тому що бачиш в Telegram-каналах, що в тому квітучому місті, яке було однією з перлин Херсонщини, майже нічого не залишилось. Там суцільні окопи, залиті водою, все заміновано", — сказав він.
Військовослужбовець 34 ОБр БО МП ВМС ЗСУ Василь на псевдо "Шайтан". Суспільне ХерсонПісля одужання Василь планує пройти реабілітацію і повернутися на військову службу.
"На сьогодні моєю мрією є повернення на лівий берег, повернення на малу Батьківщину. Хочеться пройтися чи проїхатися тими вулицями, де ти щодня ходив, щось згадати, зустріти людей, з якими багато років спілкувався чи працював. Мене підтримують лише дві речі. Перша — це моя сім'я: діти, дружина, батьки, брати, сестри. І друга — оця мрія, що ми повернемося у свої міста, на рідну землю", — поділився "Шайтан".