Смартфон став постійним обов’язковим робочим інструментом для більшості професій: від комунальників до банкірів. Тож практика забезпечення «робочими» гаджетами керівників та рядових співробітників стає все більш розповсюдженою. Але яким має бути смартфон, придбаний за рахунок бюджету чи державного підприємства? Nikcenter дослідив, скільки коштів платників податків бюджетники витрачали на закупівлі смартфонів у 2024 році. Виявилось, що сільська рада у розпал великої війни купує модні новинки так званих «флагманів» популярних брендів вартістю в тисячу євро. А керівники енергетичних монополістів, які отримують багатомільйонну міжнародну допомогу, щорічно оновлюють смартфони найдорожчих моделей.
Флагмани для сільрад та енергетиків
У 2024 році розпорядники бюджетних коштів придбали на Prozorro смартфонів та мобільних телефонів на загальну суму 35,3 мільйони гривень. Це на третину менше, ніж роком раніше (50 млн грн), проте більше за витрати до повномасштабного російського вторгнення. Для порівняння, у 2021 році коштом бюджету та держпідприємств було придбано смартфонів на 28 мільйонів гривень.Всього на Prozorro торік відбулося 1084 закупівлі смартфонів та мобільних телефонів за кодом ДК 021:2015:32250000-0. За допомогою сервісу BI Prozorro журналісти Nikcenter проаналізували бюджетні закупівлі смартфонів у 2024 році, зосередившись на найбільших – з очікуваною вартістю понад 20 тисяч гривень.
Як показав аналіз, такі закупівлі у 99% випадків відбувалися непрозоро та без конкуренції, а вибір моделей диктували особисті уподобання, а не технічні характеристики чи виробничі потреби.
Три останні місця у десятці покупців найдорожчих смартфонів на Prozorro посіли представники місцевого самоврядування. Виконкоми райцентру Сміла та селища Калинівка, а також київські комунальники-шляховики обирали торік Samsung Galaxy S23 за ціною близько 26 тисяч гривень. Цей смартфон з’явився на ринку лише роком раніше і наразі залишається дуже популярним. Ціни в бюджетних закупівлях виявилися близькими до тих, що пропонують у магазинах.
Вищі сходинки рейтингу посіли власники нового флагману 2024 року від корейського бренду. Якщо в АТ «Укргазвидобування» віддали за Samsung Galaxy S24 «лише» 33,4 тисячі, то управління СБУ Одеської області обрало більш коштовний варіант. Тут придбали 10 престижних Samsung Galaxy S24 Ultra Titanium Black по 46 800 гривень без ПДВ. Закупівля була проведена по спрощеній процедурі, а бюджетні кошти за поставку смартфонів отримала ФОП Олена Гордієнко.
Достойну конкуренцію газовикам та одеським силовикам склали цього року у Пришібській ОТГ. Громада, за даними власного сайту, налічує три тисячі осіб, а її бюджет минулого року складав менше восьми мільйонів гривень. Аби керувати таким великим господарством, виконкому сільради знадобилася пара смартфонів Google Pixel 8 Pro за 42,5 тисячі гривень, а на додачу – два айфони передостанньої моделі – 15 Pro по 45 тисяч. На відкриті торги з особливостями прийшов єдиний учасник, який і виграв тендер.
Верхні сходинки рейтингу очікувано забрали покупці «яблучних» смартфонів. АТ КБ «Приватбанк» був одним із послідовних шанувальників бренду iPhone. Найдорожча придбана ними модель 14 Pro Max Gold обійшлася банку у 51,5 тисяч гривень.
Таку саму модель, але у дизайні Space Black у травні минулого року придбало ПАТ «Запоріжжяобленерго». До речі, вже за пів року, у січні 2025-го, запорізькі енергетики придбали новий iPhone, моделі 16 Pro Max Natural Titanium за 68,5 тисяч гривень. В обох випадках компанія придбала престижні айфони без використання електронної системи.
Нагадаємо, що енергомережі Запорізької області постійно руйнуються обстрілами російських агресорів. Компанія є одним з найбільших одержувачів іноземної допомоги через Фонд підтримки енергетики України. Щоправда, оновлення смартфонів компанія проводить за власні обігові кошти.
На жаль, переможець рейтингу залишив у секреті свою обновку. АТ «Прикарпаттяобленерго» ще у січні минулого року придбало у ФОП Андрій Панчак з Івано-Франківська засекречений смартфон за 99,5 тисяч гривень. Ані на сторінці закупівлі у Prozorro, ані в тексті угоди, назва гаджету не вказана.
Дорогі смартфони всім – і прифронтовим, і тиловим бюджетникам
Практика приховування назв смартфонів у публічних закупівлях залишається дуже поширеною. Серед тих двох сотень контрактів вартістю понад 20 тисяч гривень, які проаналізував Nikcenter, у 30 випадках замовники не вказали бренду та моделі, або хоча б технічних характеристик товару.Наприклад, виконком Херсонської міської ради придбав без тендеру чотири невідомих смартфони по 19,5 тисяч гривень. Відсутність інформації про конкретну модель заважає оцінити обґрунтованість ціни. Однак найбільшу втаємниченість продемонструвало КП «Водоканал» міста Вишгород на Київщині, що приховало навіть кількість мобільних телефонів, придбаних за 70 тисяч гривень.
Під час перевірки журналісти жодного разу не зустріли обґрунтування вибору замовником тієї або іншої моделі. Наприклад, лише у Надвірнянській міській раді на Івано-Франківщині з якоїсь причини шукали (і знайшли) протиударні смартфони, до того певної моделі: iHunt TITAN P15000 pro. За можливість безкарно бити робочим смартфоном по твердим предметам тут заплатили по 18,7 тисячі гривень.
Сьогодні медики часто користуються смартфонами у власній професійній діяльності, від перегляду результатів аналізів чи рентгенівських знімків до онлайн-консультацій. Але більшість з цих функцій, якщо виходити з аналізу закупівель, цілком задовольняють бюджетні моделі за ціною 8-15 тисяч гривень.
Однак сільській амбулаторії у Фурсівці на Київщині був потрібен саме Samsung S23, за який медики віддали 25,2 тисячі. Договір закупівлі, як і точні характеристики чи назва моделі гаджету, приховані. Так, у нашому рейтингу наведені щонайменше два випадки, коли різні моделі Samsung S23 брали дорожче. Втім, є приклади придбання Samsung S23 за 23 і навіть 20 тисяч гривень.
Попри чималі витрати, у більшості випадків з проаналізованих журналістами тендерів відбулися допорогові закупівлі без використання електронної системи. Із більш ніж тисячі закупівель лише 37 пройшли за відкритими процедурами, але навіть там більше одного учасника зʼявилося лише на 13 торгах.
Таким чином, в абсолютній більшості закупівель чиновники за непрозорими умовами обирали модель смартфонів, ціни та постачальників.
Найбільші покупці смартфонів та що вони обирали
Найбільшим покупцем смартфонів торік стало ДП «Український національний центр розбудови миру». Саме це підприємство виступило замовником двох великих партій мобільних телефонів, які входять до пакунку базових речей, що отримує кожен зі звільнених з полону українців після повернення на Батьківщину.На придбання понад двох з половиною тисяч смартфонів бюджетних моделей Motorola Moto E13 та TECNO Spark Go1 було витрачено близько 8 мільйонів гривень. Це – 22% від вартості всіх закупівель апаратів мобільного зв’язку минулого року. Водночас ціни в обох контрактах відповідали ринковому рівню.
Завдяки одній з цих угод смартфони бренду Motorola торік посіли перше місце у публічних закупівлях в Україні за кількістю пристроїв. На другому місці за кількістю – бюджетні моделі бренду Sigma X-treme вартістю від 1,5 до 4 тисяч гривень. Їх охоче купували медики, комунальники, портовики, поліція охорони тощо. Всі інші найбільші замовники також купували мобільні телефони великими партіями на одному-двох тендерах.
Серед найбільших замовників смартфонів торік також була військова частина, що придбала понад сотню популярних смартфонів Samsung S23 FE S711 за ціною 20 тисяч гривень за один пристрій.
На третьому місці – ПРАТ «Київводоканал», який купив понад три сотні бюджетних смартфонів різних брендів на 1,6 мільйонів гривень. Замикає «велику четвірку» АТ «Ощадбанк. Державний банк придбав понад 500 мобільних та радіотелефонів за 997 тисяч у компанії “АМ Інтегратор Груп», що була фігурантом кількох кримінальних справ.
Як ФОПи обігрують національні мережі на тендерах
Найбільшим постачальником смартфонів торік став підприємець з Дніпропетрівщини Олександр Сталєв. Він раніше мав лише дрібні контракти із державними установами на поставку комп’ютерного обладнання. Щоправда, очолювана ним київська ТОВ “ВЕЛЛ-АЙ-ТІ” має солідний портфель виграних тендерів у 90 мільйонів, зокрема, й від Секретаріату Кабінету міністрів.Столична фірма також потрапила на вершину рейтингу лише завдяки виграному тендеру на тисячу дешевих смартфонів для звільнених з полону українців. До отримання контракту на 3,39 млн грн від ДП “Український національний центр розбудови миру” на публічних закупівлях фірма відзначилася лише дрібними поставками офісної техніки та канцтоварів столичним установам.
Зазначимо, що жоден з великих продавців гаджетів не намагався скласти конкуренції ФОП Олександру Сталєву та ТОВ “Ай Ті Техніка” у найбільших тендерах галузі.
Лише чотири з десяти учасників рейтингу є великими операторами роздрібної торгівлі, для яких публічні закупівлі становлять незначну частку доходів. Йдеться про компанії “Епіцентр К”, “Лайфселл”, а також ТОВ «Комел», що входить до групи братів Караван, власників мережі магазинів комп’ютерної техніки. До них слід додати і компанію “Скайфол”, що належить мешканцям Херсона Сергію Потьомкіну та Денису Савченко.
Натомість ТОВ “АМ Інтегратор Груп” торік виграло тендерів на понад 100 мільйонів. Компанія донеччанина Михайла Бреймана та киянина Валерія Абульманова фігурувала у кількох кримінальних провадженнях. Зокрема, у розслідуванні ДБР щодо можливої змови службових осіб “Укргідроенерго” з учасниками тендерів з метою привласнення бюджетних коштів. Або у розслідуванні Головного слідчого управління МВС щодо протиправних дій у галузі електронного урядування. Щоправда, в обох випадках у Державному реєстрі судових рішень після початку повномасштабного вторгнення нових ухвал за цими справами не з’явилося.
Останню сходинку у рейтингу посіла ФОП Олена Гордієнко з результатом у 670 тисяч гривень. Підприємниця з Києва успішно продає бюджетним установам фото-, відео- та оргтехніку по всій Україні, від Тернополя до Одеси. Зокрема, саме вона виконала два замовлення з нашого рейтингу найдорожчих смартфонів минулого року.
За поодинокими виключеннями, закупівлі смартфонів коштом платників податків торік відбувалися у непрозорих і неконкурентних умовах. А відсутність обґрунтування потреб у певних гаджетах дозволяє чиновникам обирати постачальників та преміум-моделі на власний смак.