Про це пише РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на прес-службу фонду.
Денис розповідає Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, як жахливо було жити в окупації - усі намагались уникати російських солдатів, бо були випадки вбивств мирних жителів, дорого коштувала їжа.
"Ситуація була страшною. Коли ми бачили росіян, то намагалися ховатися, бо розуміли, що нас можуть просто вбити. В парку розстріляли людей, навіть дітей і жінок. Ціни були захмарні. Маленький йогурт коштував 80 грн, ковбаса - 600 грн. Ми не могли дозволити собі купувати багато. Переважно це були макарони", - говорить Денис.
Родина вирішила виїхати, але не змогла, оскільки мама хлопця, вчителька історії, потрапила на допит до росіян. Вони знайшли листування, де їх називали окупантами, і на довгі 9 годин сім’я залишалася в невідомості. На щастя, маму Дениса відпустили, і родина змушена була повернутися до Херсона.
Надія на звільнення міста згасала, виїжджати боялись, тому просто намагалися якось жити далі. Але раптом стала ширитися інформація, що окупанти тікають.
"Ми побачили, як зникли російські ганчірки. Спочатку не могли повірити щастю, але побачили перші машини ЗСУ. Всі плакали, ми святкували до третьої ночі. В мене вдома є український прапор з автографами наших військових. Це було неймовірно", - додає хлопець.
Після деокупації місто кожного дня потерпало від обстрілів росіян, тому було прийняте рішення покинути рідну оселю.
Зараз Денис живе в Одесі. Найсильніше його бажання - щоб війна якнайшвидше закінчилась і ми вигнали ворога з нашої землі.
Історія Дениса тут.
Музей "Голоси Мирних" фонду Ріната Ахметова збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій.