Виїхали з окупації чи з-під обстрілів, залишили домівки та бізнес, проте не опустили рук. Херсонці, які розпочали справу на новому місці доводять, що за бажання все можливе. Як не втратити надію та знову займатись улюбленою справою, ми поговорили з вимушеними переселенцями з Херсонщини, які релокували свій бізнес.Херсонські макаруни в кондитерських Одеси
Відсутність виробничого обладнання, пошук приміщення та клієнтів — це проблеми, які довелось вирішувати підприємиці Аліні Шаповал після виїзду з Херсона. Кондитерською справою вона займається три роки, два із них — в Одесі. Зараз Аліна співпрацює більш ніж з 30 місцевими кав’ярнями. Виготовляє макаруни, капкейки та брауні."Коли почалася війна, я спочатку подумала, кому потрібні ці макаруни. Зараз війна, хліб людям потрібен! Але насправді пройшло декілька тижнів і люди самі почали розпитувати: “А чи можна? А чи готуєте ви макаруни?Чи можна замовити?" У людей це хоч щось було, трошки виїхати з дому, побути в кав’ярні, випити кави, з'їсти макарун і це їх відволікало від того, що відбувалося у місті", — згадує Аліна.
З окупації вони виїхали у квітні 2022 року, вивезти із собою не змогли нічого.
Підприємиця з Херсона Аліна Шаповал, яка відкрила справу в Одесі, 9 липня 204 року. Суспільне Херсон"Потрошку, з нуля, розпочали все це знову купувати і все потрошку почали запускати. Шукати кав’ярні, нові ринки й так далі", — говорить підприємиця.
За її словами, кондитерська почала працювати з кінця червня 2022 року. Спочатку все робила власноруч. Зараз має двоє робітників. Вони — вимушені переселенці з Херсона. В Одесі Аліна Шаповал зареєструвала ФОП. Після деокупації Херсона родина вивезла печі та індукційні плити. Решту обладнання купували в Одесі – отримали державний грант у розмірі 250 тисяч гривень, говорить кондитерка.
"За грантові кошти ми купили "нержавійки", всі поверхні, купили одну вітрину холодильну. Також купили морозильну скриню, полички, осмос і фільтр для води. Також ми закупили продукти — мигдальне борошно, шоколад, сплатили оренду частково", — розповіла Аліна.
Макаруни, які виготовила переселенка з Херсона Аліна Шаповал, Одеса, 9 липня 2024 року. Суспільне ХерсонНещодавно, каже вона, отримали ще один грант на 400 тисяч гривень від Міжнародної французької організації Acted.
"І зараз у нас є дві морозильні камери, один холодильник, також кремозбивальна машина, блендер професійний. І також ми очікуємо посудомийну машину і ще налаштовуємо харчовий принтер", — поділилась жінка.
Перших клієнтів в Одесі знайшов чоловік, каже Аліна.
"Все починалося з того, що знайомі знайомих могли порадити: у кого були кав’ярні. І також просто він брав набір макарун пробний, приходив і казав: “Доброго дня! Ми виробники макарун! Чи бажаєте співпрацювати?" Коли вже в нас була певна кількість кав'ярень, тоді вже стало простіше: нам самі почали писати власники кав’ярень: “Ми хочемо з вами співпрацювати, ми про вас чули”. Конкуренція в Одесі звісно є. Дуже сильна, але це і класно, тому що, на мою думку, якщо немає конкуренції в ніші, то ця ніша нікому не потрібна", — говорить кондитерка.
Автосервіс з Херсона у столиці
Вадим Саакян до повномасштабного вторгнення був власником СТО у Херсоні, займався продажем автівок з Європи та Сполучених Штатів. 15 років чоловік співпрацював з офіційними представниками виробників автівок. У вересні 2022 року він виїхав з окупованого на той час Херсона до Києва. Там продовжує свою справу."Знайшли людей, які однодумці: “Давайте сумісно з ними”. Знайшли приміщення, зробили там ремонт. Все власним коштом. Перевезли частково обладнання з Херсона в Київ і відкрили в лютому 2024 року СТО, яке наразі функціонує у нас в місті Києві. Це повне сервісне обслуговування автомобілів: технічний ремонт, шиномонтаж, це розвал-сходження, це комп'ютерна діагностика, ремонт двигунів, чищення форсунок, рихтувальні роботи, кузовні роботи на стапелі, фарбування автомобілів", — розповідає Вадим.
Каже, щоб заявити про себе на ринку, запустили таргетовану рекламу, популяризували свій бізнес через соціальні мережі, намагалися якомога частіше відвідувати різні зустрічі. За словами чоловіка, зараз 40 відсотків автомобільного ринку зосереджені у Києві. Саме тому обрав це місто для релокації свого бізнесу.
Переселенець з Херсона Вадим Саакян відкрив СТО у Києві, 9 липня 2024 року. Суспільне Херсон"Ми буквально прийняли рішення в січні, знайшли приміщення і вже 9 березня стартували. В принципі, за місяць з лишком одразу стартували у цей бізнес. Підйомники одразу, обладнання, навчання, якісь ремонти, якісь процеси, — все одразу", — ділиться Вадим.
80 відсотків співробітників у його майстерні — херсонці.
"Перше, звісно хотілося б, що якась частка рідного була, це якщо чесно. Друге, думка була по тому, що ми знали, що люди, які тут працювали, вони виїхали, вони є в Києві і їм буде комфортно, і нам буде комфортно допомогти своїм. І третє, це головне, ми знаємо, які вони спеціалісти, що вони вміють, і нам було простіше з ними знайти спільну мову", — говорить Вадим.
Вадим Саакян у деокупованому Херсоні, травень 2023 року. Вадим Саакян/Facebook. Вадим Саакян/FacebookМайже все обладнання, яке вдалося зберегти під час тимчасової окупації Херсона, підприємець вивіз до Києва. До рідного міста він приїжджає відвідати батьків.
"Казати, що повернутися в Херсон для життя — зараз немає такого чіткого розуміння. Але повернутися сюди, щоб тут зробити сучасне СТО, це мрія!" — каже підприємець.
Вадим Саакян також займається волонтерством у Херсонській громадській організації “Місто сили”. Підприємець допомагає ремонтувати та закуповувати автівки для військовослужбовців.
"Я скажу це чітко і точно — треба брати й діяти. І воно, коли ти береш діяти, коли ти береш на себе відповідальність, коли біля мене херсонські кадри працюють у нас, то розумієш, що пішов цей двіж. Ти починаєш жити, є відповідальність, починаєш розуміти, що все буде добре, починаєш давати робочі місця. Бажання дуже велике виникає", — говорить Вадим.
Проблеми та виклики релокованого бізнесу: думка експертки
Бізнес-експертка з Херсона Ірина Ніколаєва допомагає підприємцям залучати грантові кошти для розвитку своєї справи. За її словами, є дві основні проблеми для релокованого бізнесу: самовизначення у новому регіоні та конкурентоспроможність продукції, а також нестача кваліфікованих працівників."Якщо ми говоримо про гуртову та роздрібну торгівлю, тут трошки простіше: підприємці виїжджали, шукали територію, площу, де вони зможуть здійснювати свою діяльність. Якщо говорити про виробництво, тут складніше, адже багато підприємців втратили своє виробниче обладнання, свої потужності, команди, які це втілювали та робили, яких вчили роками. Їм довелося починати все з нуля: знайти регіон, знайти нішу. Багато з підприємців перекваліфікували свою команду або додали інноваційності своїм продуктам, щоб вони були не такі, як раніше, щоб вони були конкурентоспроможними на ринку конкретного регіону, конкретної території України. Саме ці підприємці змогли залучити доволі велике фінансування", — пояснює Ніколаєва.
Херсонка Ірина Ніколаєва, Київ, травень 2024 року. Ірина Ніколаєва/FacebookЩе одна проблема, з якою досі зіштовхуються представники релокованого малого та середнього бізнесу — це борги та кредити, говорить експертка.
"Підприємці мали кредити. Кредити на товар, кредити на обладнання, за рахунок якого поповнювали обігові кошти. Коли люди виїхали в інші регіони, почали там працювати, до них почали приходити судові позови. Ніхто не заморожував банківські кредити, тіло кредитів, відсотки, пені. І люди залишилися у патовій ситуації. Перше — почати все спочатку. Друге — знайти кошти, щоб почати бізнес, третє — відбиватися від судів і думати, як закрити цю заборгованість. Тому насправді на сьогодні підприємцям Херсонщини дуже важко, дуже важко почати. Якщо навіть почали масштабуватися, для цього потрібні фінанси, кошти й ментальне здоров’я власника, завдяки якому це все рухається", — каже Ніколаєва.
Суспільне Херсон