За словами Олени, близько пів року вона не заходила у підтоплений будинок. Каже, що сусіди виїхали у Німеччину і з цим пов’язані складнощі, зокрема руйнується стіна між оселями, й там ніхто не прибирав після підтоплення.
Будинок з буту і ракушняку, говорить Олена, тому стіни вистояли. Особисті речі, посуд, меблі, книжки – усе майно було зіпсоване, його довелось викинути. Вивезли з будинку близько тони сміття, на яке перетворились речі. Компенсацій не отримувала – адже це зона бойових дій і відновлювати оселю поки не може, каже Олена.
"Останній раз коли ми тут були восени, почався обстріл, у двері заносили пилюку, влітало каміння, я просто зрозуміла, що нічого зараз зробити не можу, не ризикую даремно. Мені дуже хочеться, мене тягне, мені ця хата сниться. Хоча я до війни тут прожила лише п'ять років, я цю хату давно собі наглянула, і коли забрала маму з Донецька, то я її за допомогою чоловіка купила. Мамі було близько до Річпорту, щоб на дачу їздить, а мені хотілось, ми з мамою мріяли відновити цей будинок", — говорить Олена.Будинок звели наприкінці 19 століття, розповідає Олена. Тут селились греки та болгари, будували житло та склади для відправлення товарів по Дніпру. Радянська влада розділила садибу на кілька квартир. Будинок не є пам’яткою архітектури, втім це частина історичного Грецького передмістя.
"Це грек будував, грецькі купці, греки та болгари, там на вікнах у сусідки збереглись ліплені херувими в цілому вигляді. Ви їх можете побачити на Гошкевича на будинках, там прям вони красиві збереглись на вікнах. У мене такі вже, бо їх "пролетаріат" ліпив вапном і вони розпливлись. До речі, над гаражем збереглись елементи старих складів. Це ж і гараж в мене теж з буту та ракушняку", — каже вона.
Після затоплення житло Олени обстежували дві комісії. За висновком однієї – будинок підлягає знесенню, другої – потребує капітального ремонту, каже жінка.
"Я хочу відновити, оскільки це, на мою думку, історично забудоване місце, то мені хотілось відновити так, як воно було. Тут була велика пічка, груба і мені хотілось зробити якийсь такий, бо дітей у мене нема, родини в мене нема. Мені хотілось такий зробити простір для культурного Херсона і після себе його залишити, але звісно на це треба погодження влади, бо є чутки, що цю територію хочуть потім повністю оновити, перебудувати, що будуть готувати новий проєкт, тоді цей будинок загине. Але мені б звісно хотілось би, щоб типові будинки не звели на цьому місці, щоб оцей куточок старого Херсона залишили", — розповіла Олена.