Як вивозила 33 сумки вишиванок через 33 блокпости з окупантами, як її зустрів Кривий Ріг і які плани на майбутнє після перемоги України — про це та багато іншого журналістка «Першого Криворізького» дізналася під час спілкування з Оленою.
Як перевозили товар із магазину в центрі Херсону
Херсон окупували 1 березня 2022 року, і вже в червні Олена з чоловіком виїхали з міста. Дуже ретельно та довго до цього готувалися, бо практично одразу прийняли таке рішення.Жінка не хотіла залишати окупантам патріотичний український товар, який був у магазині в центрі Херсону: вишиванки, подарунки, сувеніри.
«Ну вишиванки — як вишиванки. Окупанти не дуже розуміли, що це для нас значить. На сам вишитий одяг у них був не дуже сконцентрований погляд. А ось на символіку, на прапори — на оце, звісно, так», — ділиться Олена.
Усе вивезти було неможливо, тому вирішили взяти найдорожче, щоб на новому місці було легше розпочинати все заново.
«Я прийняла рішення вивозити насамперед вишивку. Це було для мене найголовніше. Бо це моє, це наше рідне, і я її не хотіла залишати в Херсоні», — каже власниця магазину.
Напакувавши валізи з вишиванками, замаскувавши їх під звичайні речі, Олена сама на бусі проїхала 33 блокпости окупантів. Чоловік виїжджав на іншій машині окремо. Супутницею жінки була лише її собачка Лола.
«Було дуже страшно. Коли в тебе питають, що у тебе в сумках, а там 33 сумки з вишиванками, і я повинна була не змигнувши оком сказати, що то просто речі… Але я впоралась. Хоча зараз не розумію, як я таке придумала зробити, бо не всі виїжджали самостійно»,— пригадує Олена.
Уже потім, коли Херсон звільнили, подружжя вивезло ще схований товар — кераміку, сувеніри тощо.
«Патріотичний товар, прапори ми сховали від окупантів у гаражі, але він потонув, коли ворог підірвав ГЕС. Ми досі не знаємо, що там, бо туди не можна навіть заїхати»,— підсумувала жінка.
Чому обрала саме Кривий Ріг для переїзду та як відкривала магазин
Олена з чоловіком не збиралися переїжджати надовго, їхали на кілька місяців. На зиму вже планувати повернутися додому. Бажаючи працювати та знов відкрити магазин із вишиванками, жінка обрала велике місто неподалік від Херсону.«Я не могла зрозуміти, де мені відкрити магазин. У Херсоні все ясно — є центр, він один. Тут два центри, Кривий Ріг великий, нічого не зрозуміло. Я почала просто ходити по місту, і якось отак мені приглянулося це приміщення з великими вікнами-вітринами»,— ділиться Олена.
Власниця крамниці співпрацює з тими самими постачальниками, з якими працювала і в Херсоні. Вишиванок вистачає, фабрики працюють. А ось із керамікою зараз дуже складно. Таке виробництво практично не працює: або фабрики, або сировина залишилися на тимчасово окупованих територіях.
«Але життя продовжується. Треба працювати, допомагати та не опускати рук. І нести якийсь позитив у життя. Я крамницю відкрила через місяць після того, як виїхала з Херсону. Тобто брала і робила», — підсумовує розповідь Олена Зіньова.
Перший Криворізький