"Одразу після пограбування музею в мережу потрапили фотографії зняті невідомо ким, людиною з Криму. На фото — як машина без номерів привозила твори мистецтва з Херсона до Криму, як їх розвантажували в Центральному музеї Тавриди, як стояли чи валялися твори мистецтва. Коли ми побачили ці фотографії, відразу в око впали дві роботи і ми зрозуміли, що це наші. Це мініатюри Івана Похитонова з постійної експозиції і пейзаж Парижа Андрієнко-Нечитайла, який досить активно експонували", — розповіла Лариса.
За її словами, після цього співробітники стали придивлятись до фотографій і на них знайшли багато творів, які зберігались у херсонському музеї. Лариса каже, згуртувались всі, питали один в одного, хтось впізнавав одне, хтось — інше.
"Досить часто питають, як це ми робимо. Інколи нам вдасться ідентифікувати роботу за частиною зображення, коли авторський почерк бачимо, коли після кількох переглядів фото чи відео, ти розумієш, що це може бути наше, починаєш шукати в нашій базі. Інколи до кадра потрапляє зворотний бік роботи. І там напис або номери, за якими ми теж ідентифікуємо роботи. От на фотографію потрапив такий аркуш паперу, де вже окупантами були прописані номери, які відповідають ідентифікаційним номерам музею, і за цими номерами ми визначили, що саме перебуває в музеї", — ділиться Лариса.
Зараз музейники працюють з чотирма базами, пояснює вона. Це зйомка, яку зробили відразу після викрадення колекції, потім — 1 квітня 2023 року, коли фейкове "міністерство культури Херсонської області" підписувало договір про зберігання музейних робіт з дирекцією Центрального музею Тавриди. Також є два відеосюжети зроблені окупаційним телеканалом, один вийшов наприкінці серпня, другий — на початку вересня, де дирекція розповідає, що вони не злочинці, а рятівники колекції.
"На сьогодні ідентифіковано 74 роботи. Коли окупанти грабували музей, вони вивезли понад десять тисяч творів мистецтв. Цю цифру неодноразово підтверджував директор Центрального музею Тавриди, де зберігається принаймні більша частина нашої колекції. І він каже, що його задача начебто все зберегти й далі передати музею, коли місто буде "звільнене". 74 роботи — це менше одного відсотка від викраденого, але ми знаємо, що саме ці роботи на момент, коли були зняті фото або відео, перебували в Центральному музеї Тавриди", — каже Лариса Жарких.
Також працівники Херсонського Художнього музею впізнали одне з полотен на трьох фотографіях, зроблених у центральному музеї Тавриди наприкінці листопада минулого року, картину литовського живописця Аугустінаса Савіцкаса "Давні стіни Вільнюса".
Херсонські музейники впізнали на світлинах з Центрального музею Тавриди міста Сімферополь ще три вкрадені російськими окупантами картини. Серед ідентифікованих полотен – робота Миколи Глущенка "Натюрморт з камбалою", картина Віктора Зарецького "Українка Ганна Струк" та "Портрет Миколи Гепарда" Фелікса Кідера.
Що відомо про Херсонський художній музей
23 травня 2022 року озброєні чоловіки в цивільному завітали до Херсонського художнього музею, які заявили про "інвентаризацію" колекції.19 липня 2022 року близько 11 години військові РФ захопили Херсонський художній музей і призначили свою "директорку".
1 листопада 2022 року російські окупанти пограбували художній музей у Херсоні. 3 листопада поліція почала розслідувати справу, яку відкрили за фактом пограбування військовими РФ цінностей Херсонського художнього музею.
7 листопада, на сторінці у Facebook Херсонського художнього музею, адміністрація виклала пост про те, що картини, викрадені з військовими РФ, "засвітилися" у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі.