Вдалось розпізнати ще одну картину, яка потрапила в об’єктив фотокамери, коли 1 квітня 2023 року в сімферопольському Центральному музеї Тавриди підписували злочинний «договір» про зберігання там викрадених з Херсона творів мистецтва.Про це повідомляється на сторінці музею у facebook.
Грач’я Акопян (1935-1982). Балада про загиблих. 1968. Полотно, оліяАвтор картини прожив недовге життя, але сучасники називали його генієм, вірменською ментальністю і духом. Живописець, графік, майстер монументального мистецтва та викладач Грач’я Акопян не обмежував себе жодним стилем, жанром чи темою.
«Балада про загиблих» написана у 1968 році і присвячена Другій світовій, яку в ті часи на теренах СРСР називали Великою Вітчизняною війною. Але актуальну тему радянського мистецтва художник висвітлює зовсім з іншого ракурсу — в його роботі яскраво проявився психоаналітичний підхід до конкретного групового портрета, знайшов відображення смертельний біль втрати, яким було просочено повоєнне покоління. Фактично, Грач’я Акопян переніс на полотно фотографію, що увічнила вісімнадцятирічних однокласників, які пішли добровольцями на фронт. Стриманість кольорів максимально наближає картину до враження від чорно-білої світлини та сприяє внутрішньому напруженню. «Балада про загиблих» стала першою з серії картин художника, створених на основі документальних кадрів.
Ані популярна і для сучасної Росії воєнна тематика картини (хоча вона і не «читається» з першого погляду), ані той факт, що полотно має радянську відзнаку (за неї у 1971-му Грач’я Акопян отримав єдину у своєму житті нагороду — почесний диплом ЛКСМ Вірменії), не давали окупантам права на її викрадення разом з більш ніж 11 тисячами робіт з колекції Херсонського художнього музею.
Раніше ми визначили, що на цю світлину потрапили серія «Стихії в сучасному світі» талановитої херсонської художниці Катерини Михальченко (Шаярової), полотна «Реставратори» провідного сучасного латвійського художника Карліса Добрайса та «В Горках» Народного художника України Леоніда Лабенока.
