На Телеграм-каналі підконтрольної росіянам «адміністрації Херсонської області» розміщений допис, присвячений річниці встановлення в Германії воїнами Червоної армії прапору перемоги.
В цьому дописі використовується звичний для теперішньої російської пропаганди наратив: проводиться паралель між діями Червоної армії під час Другої світової війни і діями російських військ під час повномасштабного вторгнення в Україну, яке в РФ називають «спеціальна військова операція». При цьому вказується, що населення окупованих (в трактовці росіян – «визволених») територій нібито раділо загарбникам.
«Російські воїни під час СВО ставлять Прапор Перемоги над звільненими населеними пунктами як знак наступності подвигу дідів та прадідів. Сакральний стяг із вдячністю та надією подають нашим захисникам місцеві жителі нових регіонів, космонавти Міжнародної космічної станції», – йдеться в повідомленні.
Російські окупанти, дійсно, встановлювали на загарбаних територіях прапор, який в радянській і російські історіографії називають «прапор перемоги» – штурмовий прапор 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії, поставлений у 1945 році на даху будівлі Рейхстагу в Берліні.
Цей прапор росіяни зробили одним з маркерів, якими позначали окупацію українських територій. І тепер для мешканців територій, визволених від окупації, цей прапор – теж саме, що російський триколор і «георгіївська стрічка». Тобто, окупанти надовго, якщо не назавжди, спотворили в свідомості людей значення відомого історичного артефакту.
Та й прапор «захисникам» мешканці окупованих територій не подавали, окупанти привозили прапори з собою.
В дописі в Телеграм-каналі підконтрольної окупантам «адміністрації» сказано: «Сакральний стяг із вдячністю та надією подають нашим захисникам місцеві жителі нових регіонів». Тобто, міститься натяк на те, що українці начебто раділи окупації. Але це – стовідсоткова неправда. Підтвердження неправдивості слів окупантів – потужний протестний рух на Херсонщині.
І в цьому ж тексті його автори, намагаючись спотворити зовсім нещодавню історію, пишуть, що «колективний Захід постійно намагається переписати історію з метою на уми молодого покоління». Типова російська модель поведінки: перекладати провину за свої злочини на когось іншого, позиціонуючи себе «взірцем» усіх чеснот, які тільки можуть бути.
Мост