Гауляйтерка села Архангельська Слобода Зеленопідської територіальної громади Каховського району, що на окупованій лівобережній частині Херсонщини, Олена Жосан намагалась втекти разом із родиною до Росії. Однак російські загарбники не дозволили їй виїхати. А її чоловіка побили односельці і він потрапив до реанімації.
Центру журналістських розслідувань про це стало відомо з власних джерел.
За словами жителів Зеленопідської громади, призначена восени 2022 року гауляйтерка Архангельської Слободи Жосан (Ярмолич) Олена Миколаївна намагалась втекти з окупованої Херсонщини разом із родиною. Однак росіяни не пропустили її навіть на територію Криму, повернули до села і наказали далі виконувати свої обов’язки.
«І Жосан, і все її сімейство односельці ненавидять. Її чоловіка Дмитра нещодавно дуже сильно побили так, що він потрапив до реанімації. Він це заслужив», – розповіли джерела ЦЖР.
До свого переходу на бік окупантів Олена Жосан була підприємницею. За словами мешканців села, вся її родина підтримала загарбників. Зокрема, доньки Ольга та Аліна, а також свекруха, колишня староста села та ексголова Слобідської сільської виборчої комісії, обрана до неї від партії «ВО «Батьківщина» Піронко Емма Федорівна. Остання восени 2022 року брала участь у піднятті російського прапора над будівлею сільського старостату. Брат чоловіка гауляйтерки села Піронко Олексій деякий час пропрацював «директором» захопленої окупантами Архангельськослобідської гімназії, однак восени 2022 року втік із села і, за словами односельців, нині проживає в Росії.
Як повідомляв ЦЖР, незадовго до звільнення правобережної частини Херсонщини від окупантів з Новорайської територіальної громади Бериславського району спробували втекти до Росії місцеві гауляйтери, злякавшись наступу Збройних сил України. Але «Москва златоглавая» та інші омріяні російські міста виявились для них недоступними: окупанти не пропустили їх навіть до Криму і «завернули» назад на правобережну частину Херсонщини.
Завдяки цьому українським правоохоронцям вдалося затримати гауляйтера Новорайська Сергія Андрющенка. Він не лише добровільно пішов на співпрацю з ворогом, а й сприяв розселенню російських військових у вимушено покинутих місцевими жителями будинках та квартирах.