Колись успішне аграрне село Українка на Херсонщині було повністю зруйноване снарядами та бомбами російських окупантів. Зараз, після відступу російської армії на лівий берег Дніпра, до Українки почали повертатися місцеві жителі, повідомляє FREEДОМ.
Українка — невелике село на кордоні Миколаївської та Херсонської областей. Близько 9 місяців тут проходила лінія фронту. Російські війська стояли менш ніж за кілометр від села. Щодня вони вели вогонь по оселях місцевих жителів. Жодної вцілілої будівлі тут не залишилося. Всюди вирви від снарядів.
До повномасштабної війни Росії проти України у цьому селі проживало трохи більше тисячі людей. Усі вони змушені були евакуюватися. Після звільнення Херсона лінія фронту суттєво просунулась. Завдяки контрнаступу українських військових жителі села повертаються додому.
“Скільки руйнувань. Але нічого, зате ми у своєму домі, дякувати богу. Побитий він, розбитий, але перебуваємо вдома. Там залатали, там накрили. Там волонтери допомогли, щось наші дали — і так впораємося”, — розповідає місцева мешканка Марія.
Марія повернулася до рідного села близько місяця тому. Через постійний вогонь окупантів довелося виїхати ще навесні. Каже, світло відновили кілька днів тому, знову працює магазин, волонтери привозять гуманітарну допомогу. Жити можна, головне — припинилися обстріли.
У підвалі сім’я іншої місцевої мешканки Олени жила понад місяць. З-під обстрілів вдалося виїхати у квітні, а повернулися лише тиждень тому. Каже, їм пощастило — будинок можна відновити.
“У моєї сестри взагалі вдома немає. Має п’ятеро дітей. Чоловіка кремували, його розірвало навпіл. Ще не поховали, тільки дозволили, що на цвинтарі тут можна ховати. Він у Миколаєві в морзі у баночці так і стоїть. Хоче тут біля батька його поховати”, — розповідає жінка.
На сусідній вулиці вирує робота — перекривають зруйнований дах. Катерину Володимирівну знають у селі всі — до пенсії жінка працювала шкільною медсестрою. Нині повернулася до села одна. Дочка поїхала до Польщі, зять служить у ЗСУ. З будматеріалами допомогла місцева влада, з роботою — сусіди.
Навколо колись мальовничого села величезні поля. До війни сільське господарство було основною сферою зайнятості місцевих жителів. Раніше тут сіяли пшеницю, вирощували городину. Нині все засіяно російськими снарядами. Мешканці впевнені — вже навесні у селі стане як до початку війни. Будинки відновлять і повернеться колишнє, мирне життя.