Село Осокорівка Херсонської області російські війська буквально стерли з лиця землі. Із двох тисяч осіб, які жили там до початку повномасштабної війни, залишилася лише десята частина. Люди змушені жити в зруйнованих будинках. Хтось облаштував собі тимчасове спальне місце в підвалі та госпбудівлях. Відновлювати житло допомагають волонтери — привозять необхідні будматеріали, повідомляє FREEДОМ.
Осокорівка — невелике село на березі Каховського водосховища. Навесні пробуло в окупації кілька тижнів. 6 квітня українські сили витіснили російські війська.
“Там гараж був, і в гаражі росіяни ховали своє обладнання. А наші, дивимося, з цього боку заїжджають і звідти заїжджають. Ми це все бачили, почали ховатися, тому що обстріли почалися. Сусідка кричить: “Ховайтеся!”. Як почалося. Тих росіян повбивали, наші їдуть назад. Чуємо, вже на сусідній вулиці. І там повбивали, двоє росіян втекли. Наші з БТРа підстрелили. Там і поховали одного росіянина”, — згадує місцева жителька.
У помсту загарбники влаштували артилерійський терор. Понад пів року накривали село “Градами”, мінометами, застосовували заборонені фосфорні снаряди.
“Ось вибухнуло, пошкодило ось це все, вікна всі повилітали. Ось цей сусід, йому пощастило. Коли йому розвалило підвал, він у підвалі був. Вийшов із підвалу, а чайник поставив там у котельні. Чайник засвистів, він пішов його вимкнути, і якраз у цей момент, у місце, де він стояв, падає міна”, — розповів місцевий житель Михайло.
Віктор Синилов, ризикуючи життям, допомагав українським військовим. Перевозив боєприпаси Збройних сил України. Одна з поїздок закінчилася пораненням.
“Завозили боєприпаси сюди у двір, військові звідси перевозили. Першу ходку ми зробили, нормально все, вивантажили. Другу ходку безпілотник рашистів нас вирахував, супроводжував. Тільки встигли вивантажити — прихід. Я машину встиг у гараж загнати, нічого від нього не залишилося”, — поділився він.
Більшу частину будинків у селі знищено. Без пошкоджень не залишилося жодної будівлі. Деякі пробиті снарядами наскрізь. Російський снаряд влучив на подвір’я Олександра, знищивши рідний дім. Жити в ньому тепер неможливо. Місце ночівлі обладнав у літній кухні.
Люди змушені жити в зруйнованих будинках, без даху та вікон у морозні дні.
“Зараз живемо в цьому будинку з сім’єю. Брат молодший, мама і тато. Будинок більш-менш врятували, зимуємо. Купа металу, каміння. Вивозимо, будуємося потроху. Собак чужих прихистили, годуємо”, — сказав місцевий житель Денис.
Відновити розбите житло допомагають волонтери. Олег Леонтьєв возить гуманітарну допомогу та евакуює людей із найгарячіших точок України. Його штаб “Парк і особливі друзі” працює від перших днів повномасштабного російського вторгнення. У цю поїздку разом із командою привіз в Осокорівку будматеріали на 100 тисяч гривень.
Жителі кажуть, що приїжджати до їхнього прифронтового села не бояться лише одиниці.
“Село розбите геть геть повністю все. Кожен будинок зачепило. Це все дуже страшно”, — зазначила волонтерка Ірина Леонтьєва.
“Снаряд розірвався ось тут, у кутку, і там стояв ящик під зерно. І ось це залишки від ящика зараз висять на дротах уже пів року. Коли вітер, взагалі можна з глузду з’їхати. Він же прямо над дорогою, над людьми”, — сказала місцева жителька.
Зараз вулиці Осокорівки нагадують декорації до фільму-катастрофи. Від раніше добротних будинків залишилися лише остови. Після звільнення Херсона від російських загарбників до села почали повертатися люди. Розбирають завали того, що будували все своє життя.
Попри те, що лінія фронту суттєво посунулася, обстріли села тривають. Російські війська ведуть хаотичний вогонь уздовж усієї лінії фронту.
Жителі за допомогою волонтерів намагаються повернути Осокорівці колишній вигляд. Вірять, відбудують село і незабаром тут знову буде мирне життя.
