
Про це розповів журналіст Андрій Цаплієнко.
49-річного Сергія Новосада вбили пострілом з автомата, вклавши дуло йому у рот. Потім була ще черга у тіло. Любов Новосад, 78-річну жінку, яка всиновила Сергія, вбили одним пострілом у голову, скоріше за все вже після сина. Її тіло лежало над його тілом, як і дві палички старенької, без яких вона не могла пересуватися. Чому їх привели сюди з рідної хати через дорогу, та розстріляли, невідомо.
На дзвінки 26-ти річного сина (теж Сергія), батько перестав відповідати 10-го листопада. Сергій поїхав з Києва до рідного села одразу після звістки про відсуп росіян. Добирався важко, три дні.
У рідній хаті батька та бабусі не було. У подвір?ї навпроти, біля російського окопу він знайшов сліди крові. На дні окопу на присипаній землі був невеликий дерев’яний хрестик. Викликали саперів, ті здьорнули хрестика «кішкою» та все перевірили на замінування. Почали копати. Майже одразу наткнулися на тіла - ноги батька, палички старенької та її спину.
Через день приїхали слідчі. Сергій сам копав. Сам допомагав діставати. Сам дивився та опізнавав поневічені мокрі тіла. Він навіть не плакав. Він лише стискав до білого м’язи щелеп та жмурився.
Сподіваюся, Сергію, твої спогади збережуть їх живими, а не такими, як їх дістали з тієї ями. Крім Сергія лишився ще один 21-річний син, якому влітку вдалося виїхати до Києва.
За фактом вбивства відкрито провадження, але його результати, як і тисячі інших воєнних злочинів рф, ще певно довго будуть невідомі. Армія рф відійшла, забравши з собою усіх свідків та лишивши по собі типові знаки «руського міру» – руїну, матюки на стінах, бруд. Лишивши тіла вбитих українців та глибокі душевні рани у душах живих."








Фото: Андрій Дубчак