Втопила хворого сина: подробиці трагедії в Каланчаку
Чому жінка так вчинила, односельці не збагнуть. Люди кажуть, Раїса була ідеальною матір’ю, яка синочка дуже любила і дбала про нього… Кореспондент «Нового дня» побував на місці, де сталася моторошна історія. Ніхто нікому не суддя, просто друкуємо думки кількох сторін.
Звичайна сільська хатина. На подвір’ї – ідеальна чистота. З-під штахетника видніється пісочниця, зроблена з комбайнової шини, всередині стирчить саморобна парасоля. На піску – маленька іграшкова машинка. Видно, що тут живе дитина, або жила… Вітер піднімає білосніжну тюль на дверях – хата на замку. Господиня – далеко, дуже далеко… у слідчому ізоляторі. 36-річній Раїсі повідомили про підозру у вбивстві. Після кількагодинної розмови з поліцією вона таки зізналася: свого 4-річного Богданчика втопила… Тіло дитини правоохоронці виявили там, де і сказала мати, — у Північно-Кримському каналі, неподалік зупинки, на трасі, що веде на Скадовськ. Сюди з хворим сином Раїса дісталася рейсовим автобусом. Спустилася вниз бетонними плитами і… стрибнула у воду. Тримаючи за руку найріднішу в світі людину. Мовляв, по-іншому не могла. Хотіла, щоб все закінчилося за одну мить. Тільки вийшло все по-іншому. Безпорадна дитина потонула одразу, а от вбити саму себе матері духу не вистачило. Жінка вибралася зі зрошувального каналу. Де була дві доби, поки в пошуках сина з колишньою дружиною із ніг збився батько дитини, не відомо. Факт у тому, що поліція, куди звернувся чоловік, застала Раїсу вдома. Від людей, правосуддя, а, може й, від самої себе, дітовбивця ховалася у сараї. Жінка була у вкрай пригніченому стані.У те, що сталося, не можуть повірити сусіди. Люди на вулиці Левицького в один голос кричать – Рая всю душу віддавала своєму Богданчику, дитині особливій, не такій, як всі. Хлопчик народився з психічними вадами і відставав у розвитку. Раїса, яка після розлучення виховувала сина сама, намагалася дати йому все, що тільки могла.
«Знаєте, це була мама-квочка, яка жила тільки для дитини. Не встигли ті сопельки з’явитися, якась незначна застуда – вона вже в лікарні. Богдану потрібна була дієта, то діставала ту кролятину і що там було потрібно. Дитина Раї не знала, що таке «Мівіна», сухарі, чи якась там заморозка…», — розповідає жителька смт Каланчак Ліна Білоброва.
Люди кажуть, Раїса з Богданчиком були одним цілим. Він не міг без матері і, на якусь мить втративши її з поля зору, вже плакав на всю вулицю, а вона не бачила себе без сина, якого ніколи не залишала самого вдома. В дитсадок влаштувати намагалася, але Богдан відвідувати його не зміг. Вихователі кажуть – хлопчик постійно кликав маму.
Батько Богданчика живе в сусідньому селі. Тут дитину і поховали. Кажуть, на похороні чоловік у розпачі кричав: «Що ж накоїла, як ти могла?». Це було риторичне питання до колишньої дружини. З Раїсою він не жив вже кілька років. Але люди кажуть, що до її оселі чоловік, хоч і на кілька годин, але навідувався постійно. Допомагав по господарству, грався з сином. Поспілкуватися з батьком загиблої дитини нам не вдалося. Судячи з усього, говорити зараз йому дуже важко. Щойно за вікном помітили операторів з камерами та кореспондентів, щільно закрили штори. У дворі розривався пес, ніби підтверджуючи – розвертайтеся, вас тут не чекали… Теща Олександра мешкає на сусідній вулиці. Точніше, тут розташована хата її матері. Сама жінка давно виїхала на заробітки, працювала у Польщі, а зараз мешкає на Київщині. Вона завжди допомагала грошима Раїсі, бо ж ясно, що хворе дитя їй самій не потягнути. Жінка в чорній косинці, постійно плаче. Каже, протягом останніх двох місяців донька була якоюсь замкнутою. З нею толком і по телефону не могла поговорити. Рая все віднікувалася, що їй ніколи, треба Богданчика глядіти. Мати припускає, що в доньки стався нервовий зрив, не змогла більше дивитися на тяжкохвору дитину. Бо ж батько, він приїхав і поїхав, а вона залишалася зі своєю бідою залишалася сам-на-сам. Мати Раїси не приховує – в тому, що сталося, грішить на колишнього зятя. Мовляв, чоловік давно ображав її доньку – і психологічно, і руку міг підняти.Разом пара прожила понад 15 років, 13 з яких була бездітною. Коли Рая нарешті завагітніла, обоє дуже раділи. Але доля внесла корективи. У чоловіка не склалося з власною справою, вклавши гроші, він прогорів. Почалися сварки, зривався на вагітній дружині. Потім народилася дитина, дуже хвора… Нова реальність дуже дратувала. Чоловік поїхав на заробітки за кордон, але й звідти, по телефону, діставав Раїсу причіпками. Потім – розлучення. Але й після нього пара продовжувала сваритися.
«Це не батько, їхати в машині, де дитя таке хворе, кричати і матюкатися. А то й другий раз, вибачте, по зашийку жінці дати. І в неї це все накопичилося, розумієте?», — говорить мати підозрюваної Тетяна Матвієнко.
Тому, що сталося, чітко дають оцінку психологи. Родині, яку спіткали важкі життєві труднощі, потрібна була кваліфікована допомога. Тільки в сільській місцевості за нею звертатися якось не прийнято. Такі вже норови. Виносити бруд із хати часто бояться, бо що ж люди скажуть?…«Коли в людини вичерпуються внутрішні ресурси, а зовнішніх недостатньо, формується зміщена свідомість. І, на жаль, трапляються випадки, коли мати накладає на себе руки і навіть здатна вбити дитину. Особливо це стосується незахищених верств населення, жінок, які самотужки виховують дітей з інвалідизуючим станом. Коли мати присвячує все своє життя самій дитині, на себе не звертаючи уваги, то є трагедія», — розповідає психолог Ганна Колісніченко.
Мати Раїси не приховує – доньці допомагатиме, як може, бо та потрапила в біду. Але на адвоката в родини грошей немає. У СІЗО жінку поки не пускають, є процедура відвідування підозрюваних. Тільки-но матір отримає дозвіл, спішитиме до доньки на побачення. Вона впевнена – судово-психіатрична експертиза доведе, що Раїса була не в собі на момент вбивства. Бо ж людина в нормальному стані такого накоїти не могла…
Марина САВЧЕНКО
Фото автора.
