Очевидно, що в черзі, яка вишукувалася перед кабінетом Галини Лугової, призначеної начальницею міської військової адміністрації, перші місця зайняли спритні та не завжди порядні люди.
В епоху шаленого кадрового голоду, який призводить до ексцесів Стельмашенка, отримати жирні посади можуть ті, хто близький до Галини Леонідівни, або до депутатів, які входять до її оточення.
Про всю чергу ми ше напишемо окремо, там будуть цікаві персонажі.
Зараз же розповідатимемо про перші три призначення, про які стало відомо випадково, адже на час війни органи влади не мають публікувати документи про призначення, а самі кандидати не публікують декларації.
Першим заступником голови Херсонської міської військової адміністрації став Сергій Орєхов. Це невідомий для херсонської політтусовки персонаж. Працював у структурах концерну “Содружество”.
Станом на 2015 рік він працював начальником управління експлуатації та технічної політики ПАТ “Херсонгаз”, яке входить до “Содружества”.
Скоріш за все, на посаду у військову адміністрацію Орєхова лобіював його шеф, член виконкому Альберт Зангієв. За два роки роботи у виконкомі Зангієв набув достатньої політичної ваги, хоча до призначення туди навіть не був знайомий з мером Колихаєвим.
Непогані відносини у Зангієва склалися і з Галиною Луговою. Напередодні повномасштабного вторгнення навіть було схоже, що Зангієв, Лугова і нині покійний перший заступник мера Анатолій Хоменко створювали свою групу впливу. Тож, просунути свою людину на посаду йому було нескладно.
У 2015 році Орєхов, як і Галину Лугова, балотувався до Херсонської міської ради по списках Блоку Петра Порошенка.
За словами людей з міської ради, які дотичні до питань міського господарства і ЖКХ зокрема, Орєхов не має жодного уявлення про те, чим має опікуватися.
“І це у кризовій ситуація, коли місту потрібно швидко вирішувати майже нездійсненні задачі! Поки я бачу тільки істерики та непрофесійність, – каже джерело, яке зсередини спостерігає за роботою ВА.
Заступницею голови Херсонської ВА стала Інна Поперечнюк. До цього призначення вона працювала директоркою Херсонської початкової школи №7. Вона досвідчений педагог. Працювала директоркою Херсонської чоловічої гімназії, в середині 2000-х у Приватному ліцеї при ХНТУ.
У 2015 році балотувалася до міської ради від партії Відродження.
Очевидно, що колишня директорка школи №21 Лугова підтягнула подругу та колегу, посиливши таким чином свою команду, де лава запасних занадто коротка.
Очевидно, що питання відкриття шкіл у Херсоні — питання з далекою перспективою, отже призначення Поперечнюк, безвідносно до її управлінських якостей чи вад, некритичне для міста. Питання ж гуманітарної допомоги у місті вирішується дуже часто і без участі адміністрацій. Посадовці просто перенаправляють гуманітарні вантажі на діючи волонтерські рухи.
Останнє, з нам відомих, призначення сталося у жирному КП “Херсонкомунтранссервіс”, яке займається пасажирськими перевезеннями в Херсоні.
Директором КП став депутат минулого скликання Ігор Токарєв. Токарєв працював заступником директора цього КП. На цю посаду у 2021 році його протягнув депутат з промерської більшості Віктор Сухокобілін.
Токарєва і Сухокобиліна постійно бачили разом.
Токарєв відомий в херсонській політтусовці громадянин. Він давно ніде не працював. Ставши у 2015 році випадково депутатом від Самопомочі, відразу отримав посаду заступника директора КП “Херсонміськсвітло” пізніше його перевели на посаду інспектора у Херсонкомунтрансервісі.
Звідти його перевели на посаду заступника директора КП “Херсонтеплоенерго”.
На всіх цих посадах Токарєв просто рахувався, отримуючи чималу зарплату. Головна умова, яку до нього ставив мер Миколаєнко — голосувати у залі міської ради в унісон із нестійкою більшістю.
Тож і це надбання Лугової доволі сумнівне та явно не посилить її команду.
Мост