"Зараз багато говорять про контрнаступ у Херсонській області, але одна справа говорити, а інша справа розуміти, що це і як це буде. Я регулярно нагадував про те, що контрнаступальні дії в Херсонській області ведуться фактично з того дня, як ЗСУ повернули Посад-Покровське на північному заході та перетнули Інгулець на північ від Херсона”. Думка.Проблема в тому, що контрнаступ багатьом бачиться приблизно так: генерал на білому коні із шашкою наголо веде в чистому полі в бій стрункі шеренги спецназу, які кришать ворога під завзятий гуркіт артилерії.
Протягом останніх майже двох місяців ЗСУ старанно точили оборону російських окупаційних військ (РОВ), які звезли в область величезну кількість сил і засобів, сподіваючись розвинути наступ на Миколаїв і Кривий Ріг.
Завдяки діям ЗСУ підрозділи РОВ вдалося заблокувати в Херсонській області, повністю нівелювавши їх наступальний потенціал. Регулярні удари по складах БК, ПММ, КП та ПУ почали руйнувати систему управління і забезпечення передових підрозділів.
Унаслідок другий за чисельністю присутності російських підрозділів після донбаського плацдарм виявився для РОВ захлопнутим.
Просуватися вперед не можуть, передові підрозділи, що перебувають в обороні, сточуються, тил через удари ЗСУ по складах розтягується.
Зараз удари почали концентруватися на мостах. Рішення дискусійне, але воно говорить про те, що Генштаб ЗСУ розглянув найінтенсивніший сценарій контрнаступу. Але, знову таки, інтенсивний — це не означає із шашкою наголо!
Удари по мостах дають можливість мінімізувати або повністю перетворити перекидання сил і засобів на правобережну частину Херсонської області. Так, РОВ, займаючи оборону та перебуваючи під постійним вогневим тиском, не зможуть поповнювати запаси свого БК, ПММ, компенсувати втрати і навіть банально — вивозити поранених.
Цей процес виснаження їх заблокованої групи військ може зайняти від тижня до двох. Після цього оборона о??упантів почне сипатися й утискатись, концентруючись на лавах Херсона. Якщо, звичайно, на той час ЗСУ не переходять відхід до міста північних і північно-східних підрозділів.
Тобто, як ви зрозуміли, жодних шашок наголо, а методична робота артилерії, ствольної та реактивної, і виснаження окупантів. Монотонна, методична, рутинна, але максимально ефективна. Це і є контрнаступ, а не те, що багато хто бачать у фільмах Майкла Бея.
За час повномасштабної війни РОВ показали, що наступати і впевнено почуватися на полі бою вони можуть тільки тоді, коли використовують тактику вогневого валу. Коли позбавляєш їх можливості використовувати таку тактику — вони здуваються і ні на що не здатні.
Зараз ми спостерігаємо саме процес здуття їхнього угруповання на правому березі Херсонської області.
Олександр Коваленко
Координатор групи "Інформаційний спротив",
провідний експерт Українського центру дослідження проблем безпеки ім. Дмитра Тимчука