«Зараз і корми для тварин, і паливо для службового транспорту ще є, але поповнити запаси нізвідки. Тому доводиться максимально економити – всі зусилля зосередили на охороні тварин і майна», — каже директор заповідника, кандидат біологічних наук Віктор Шаповал.
Так само готові захищати своїх підопічних від грабіжників та мародерів у сафарі-парку на Арабатській стрілці. «З початку вторгнення три дня не було світла. Але ми вже маємо сумний досвід 2014 року, і без запасів не живемо. Тож ввімкнули дизель-генератори, тварин годуємо з заздалегідь підготовленого резерву, і його вистачить надовго. Тим більше, що раз на два дні з Генічеська на Арабатку привозять хліб, нам днями обіцяють підвезти замовлені овочі та м’ясо для годування хижаків. Безпосередньо на Арабатці ніякої техніки росіян ми не бачили, хоча в перший день гупало добряче, а вночі літали військові літаки. Звірі, звичайно, до такого ґвалту не звикли й отримали стрес, та сильно він на них не позначився. Приміром, бурі ведмеді навіть з зимової сплячки не вийшли», — розповів директор сафарі-парку Олексій Гетта.
У соціальних мережах якось промайнула інформація про те, що загарбницькі війська прилаштували деякі оздоровниці на чорноморському узбережжі під пункти тимчасової дислокації. Це було б жахливо для їх власників, навіть якщо ті пункти не обстрілюватимуть – адже майно можуть потрощити й розікрасти. Втім, під Скадовськом російські війська є, але оздоровниць вони досьогодні не зачіпали. Що ж до Залізного Порта, то місцевий житель депутат Бехтерської сільської ради Володимир Камінський повідомив: жодних російських вояків у селищі не бачили, пансіонати й бази відпочинку біля пляжу вони не чіпали. Залізний Порт живе своїм звичним життям, є світло, вода, продукти. От тільки ситуація непередбачувана, і що буде далі – невідомо.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новий день